Pseudomonadaceae
| Pseudomonadaceae | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Колонії P. aeruginosa на агарі
| ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Genera
| ||||||||||
Посилання
| ||||||||||
|
Pseudomonadaceae — родина бактерій, ряду що Pseudomonadales за сучасною класифікацією містить 10 родів, у тому числі представників колишньої родини Azotobacteriaceae[1]; її типовим родин є Pseudomonas[2].
Історія дослідження і опису[ред. | ред. код]
Pseudomonas або pseudomonad дослівно означає «помилкова одиниця» та походить від дав.-гр. ψευδο — «помилковий» та μονος — «одиниця», останній термін у формі monad — «монада» виник на зарі мікробіології та посилався на всі одноклітинні організми. через виключну поширеність в природі, представники родини були відкриті одними з перших бактерій в історії, а створена для них загальна назва Pseudomonas була визначена в 1894 році досить неточно, ак рід грам-негативних паличкоподібних бактерій з полярними джгутиками. Скоро після цього до роду було занесено велике число нових штамів бактерій, які ізолювалися з різноманітних природних ніш. Пізніші методи аналізу, проте, привели до рекласифікації переважної більшості цих штамів.
Pseudomonas aeruginosa широко визнаний як опортуністичний патоген із помітним клінічним значенням.
У 2000 році був повністю секвенований геном одного з видів родини — Pseudomonas aeruginosa штаму PAO1, а пізніше — Pseudomonas putida KT2440 (2002), Pseudomonas fluroescens Pf-5 (2005), P. fluorescens PfO-1 і Pseudomonas entomophila L48. Також були секвеновані кілька патоварів Pseudomonas syringae, в тому числі патовар tomato DC3000 (2003), патовар syringae B728a (2005) і патовар phaseolica 1448A (2005)[3].
Визначні характеристики[ред. | ред. код]
- Позитивні на оксидазу (мають фермент цитохром-c-оксидазу)
- Нездатні до анаеробного дихання
- Багато видів здатні метаболізувати глюкозу за допомогою шляху Ентера-Дудорофа, що використовує ферменти 6-фосфогліцеральдегід-дегідрогеназу та альдолазу
- Мають полярні джгутики, що надають їм можливість рухатися
- Багато видів продукують похідні флюоресцентного пігменту флюоресцеїну/піовердину[4].
Наявність оксидази, полярні джгутики та нездатність до анаеробного дихання історично були ознаками, за якими родину відрізняли від родини Enterobacteriaceae[5].
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Rediers H, Vanderleyden J, De Mot R (2004). Azotobacter vinelandii: a Pseudomonas in disguise?. Microbiology. 150 (Pt 5): 1117—9. doi:10.1099/mic.0.27096-0. PMID 15133068.
- ↑ Skerman, McGowan and Sneath (editors): Approved Lists of Bacterial Names. Int. J. Syst. Bacteriol., 1980, 30, 225—420.
- ↑ Cornelis P (editor). (2008). Pseudomonas: Genomics and Molecular Biology (вид. 1st). Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-19-6 . Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 14 січня 2009.
- ↑ Meyer J (2000). Pyoverdines: pigments, siderophores and potential taxonomic markers of fluorescent Pseudomonas species. Arch Microbiol. 174 (3): 135—42. doi:10.1007/s002030000188. PMID 11041343.
- ↑ Krieg, N.R. (Ed.) (1984) Bergey's Manual of Systematic Bacteriology, Volume 1. Williams & Wilkins. ISBN 0-683-04108-8
|
Це незавершена стаття з бактеріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |