Sleipner (1877)
| «Слейпнир» | ||
|---|---|---|
 | ||
| «Слейпнир» під час урочистого відкриття Кільського каналу у червні 1895 р. | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Канонерський човен | |
| Держава прапора |  Норвегія
| |
| Спущено на воду | 7 серпня 1877 | |
| Введено в експлуатацію | 20 травня 1878 | |
| Виведений зі складу флоту | 1935 рік | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 732 т | |
| Довжина | 53,3 м | |
| Ширина | 7,9 м | |
| Осадка | 2,9 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 650 к.с., вітрила | |
| Швидкість | 13,4 вузлів із застосуванням машини і вітрил | |
| Екіпаж | 90 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | * 1 x 260-мм гармата Круппа.
| |
| Торпедно-мінне озброєння | підводний торедний апарат | |
«Слейпнир» був канонерським човном 1-го класу, побудованим для Королівського ВМС Норвегії. Як і всі інші норвезькі бойові кораблі того періоду, він ніс важке озброєння на невеликому корпусі. Корабель побудували на військово-морській верфі в Гортені,[1] його номер верфі був 56.
Конструкція[ред. | ред. код]
Основною зброєю «Слейпнир» була 260 мм гармата Круппа, тієї ж марки та моделі, яку на інших флотах встановлювали на лінійних кораблях.[2] «Слейпнир» також мав на носі підводний торпедний апарат для стрільби торпедами Уайтхеда, і він був першим кораблем Королівського флоту Норвегії, оснащеним цією зброєю.
Перебудова[ред. | ред. код]
У 1900 році «Слейпнир» перебудували, а його щогли та такелаж демонтували. Після реконструкції він використовувався як навчальний корабель до 1915 року, коли він почав використовуватися як плавуча казарма.
Між 1921 і 1932 роками «Слейпнир» використовувався як плавучий склад для новоствореної морської авіації Королівського флоту Норвегії, перш ніж він був остаточно виведений з експлуатації та зданий на металобрухт у 1935 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ KNM Sleipner. Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ GR 10in 26cm 22cal Krupp BL. Процитовано 26 квітня 2023.