Stanleya pinnata
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Stanleya pinnata (Pursh) Britton | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Станлея пірчаста (Stanleya pinnata) — вид рослини родини Капустяні.
Назва[ред. | ред. код]
В англійській мові має назву «пустельне принцове перо» (англ. desert prince's splume).
Будова[ред. | ред. код]
Напівкущ, що росте висотою 1,8 м з шкірястими блакитно-зеленим листям та жовтими квітами. Густе суцвіття з'являється восени.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Зростає у висикогір'ях США від Каліфорнії до Північної Дакоти, Канзасу та Техасу.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Насіння можна вживати в їжу після приготування. Якщо його підсмажити та розмолоти в борошно з нього отримують пінолі. Молоде листя та стебла також готують. Вони мають капустяний смак, але гірчить, тому при приготуванні воду зливають.[1]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Дослідники з Університету штату Колорадо провели експеримент, щоб з'ясувати для чого рослина Stanleya pinnata накопичує селен у своєму листі. Для проведення досліду, були вибрані дві території. Спостереження показали, що лучні собачки чорнохвості (Cynomys ludovicianus), гризуни, що належать до родини вивіркових, є єдиними ворогами рослини у вибранній місцевості. Нa дослідних ділянках висадили розсаду: половину з 200 рослин обробили розчином солі селена - Na2SeO3. Рослини залишили нa 10 тижнів. По закінченню контрольного строку вчені провели аналізи вмісту селену в листі: у рослин з обробленої групи воно було в 20 раз більше ніж у інших. З'ясувалося, що неотруйні рослини гризуни поїдали втричі частіше, ніж оброблені. Через два роки, рослини з низьким вмістом селену були з'їдені майже повністю, a отруйні продовжили спокійно рости і нa другий рік зацвіли. Залишилося з'ясувати, як собачки дізнаються, в яких рослинах селена багато, a в яких - немає.[2]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Зовнішній вигляд рослини -
-
Суцвіття
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Stanleya pinnata Prince's Plume, Desert princesplume, Bipinnate princesplume, Golden princesplume, Inyo princesplume PFAF Plant Database. pfaf.org. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2019.
- ↑ Живая природа. Интернет-Справочник. Новости. Март 2010 г. Московский зоопарк провел необычную акцию “Поцелуй лягушки». www.infonature.ru. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213