Strophanthus hispidus

? Strophanthus hispidus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Streptophyta Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Підклас: Айстериди Порядок: Тирличецвіті (Gentianales) Родина: Кутрові (Apocynaceae) Рід: Строфант (Strophanthus) Вид: Строфант щетинистий
Біноміальна назва
Strophanthus hispidus  DC.
Синоніми
Strophanthus hirtus Poir. Strophanthus bariba Boye & Bereni Strophanthus tchabe Boye & Bereni Strophanthus thierryanus K.Schum. & Gilg
Посилання
Вікісховище: Strophanthus hispidus EOL: 483912 IPNI: 81900-1 ITIS: 505999 МСОП: 144291076 NCBI: 2605637

Строфант щетинистий, Коричневий строфант (Strophanthus hispidus) — вид рослин родини кутрові.

Будова

Коричневий строфант може приймати різні форми: як листопадний кущ, що виростає висотою до 5 метрів, або витка ліана з довгим стеблом, що сягає 30 метрів. Стовбур до 5 см в діаметрі. Квіти рослини мають характерні пелюстки з довгими, звисаючими, стрічкоподібними, перекрученими, відтягнутими кінцями, довжиною 20-25 см і шириною 1 мм.

Усі частини рослини смертельно отруйні.

Життєвий цикл

Квітне у кінці сухого сезону на початку дощів. Плоди достигають наступного сухого сезону.

Поширення та середовище існування

Зростає від Сенегалу до Танзанії і на південь до Анголи.

Практичне використання

З рослини виробляють строфантин, який застосовується в медицині як лікарський засіб, що належить до групи серцевих глікозидів (карденоліди). У традиційній медицині широко використовуються усі частини рослини окрім насіння, що містить найбільше отрути. При промисловому виробництві навпаки використовують насіння, оскільки там карденоліди найбільш чисті та концентровані.

Сік та насіння традиційно застосовується африканськими племенами як отрута для стріл. Для її виготовлення насіння розмелють на шматочки разом з іншими отруйними рослинами чи тваринами, а рідина випаровується, щоб отримати липку масу.

Вирощувався раніше африканськими племенами для отримання отрути та компонентів для традиційної медицини.

Галерея

• 
• 

Джерела

• Schmelzer, G.H. & Gurib-Fakim, A. (Editors), 2008. Plant Resources of Tropical Africa 11(1) [Архівовано 13 грудня 2020 у Wayback Machine.]- Medicinal plants 1. PROTA Foundation, Wageningen, Netherlands / Backhuys Publishers, Leiden, Netherlands / CTA, Wageningen, Netherlands. 791 pp. - P. 549