TON 618

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
TON 618
Дані спостережень (Епоха J2000.0[1])
Сузір'я Гончі Пси[2]
Пряме піднесення 3,265581278 радіан[3]
Схилення 0,549379368 радіан[3]
Червоне зміщення 2,201297 ± 0,000474[4]
Відстань 18 200 000 000 світловий рік[5] і 10 812 000 000 світловий рік[5]
Видима зоряна величина (V) 15,87[6]
Див. також: Квазар, Список квазарів

TON 618 — надзвичайно яскравий радіогучний квазар, розташований поблизу Північного полюса Галактики в сузір'ї Гончих Псів. З квазаром пов'язана надмасивна чорна діра масою близько 66 млрд M.

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Об'єкт був відкритий 1957 року в межах дослідження тьмяних блакитних зір (в основному білих карликів), розташованих поза площиною Чумацького Шляху. Поняття квазара сформувалося тільки в 1963 році, тому природа об'єкта на час його відкриття залишалася неясною. На фотокартках, знятих 70-сантиметровим телескопом Шмідта в обсерваторії Тонанцінтли (англ. Tonantzintla Observatory) в Мексиці об'єкт був позначений під номером «618» і описаний як «виразно фіолетовий». У 1970 році інститут радіоастрономії в Болоньї виявив радіовипромінювання з TON 618, після чого об'єкт був ідентифікований як квазар. Марі-Елен Ульріх в обсерваторії Мак-Доналд при спостереженні за TON 618 зафіксувала емісійні лінії, типові для квазара[джерело?].

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Червоне зміщення (z) перевищувало 2,2, тобто TON 618 був дуже віддаленим об'єктом, і на той час (1976 рік) був одним з найяскравіших квазарів. Передбачається, що у квазара TON 618 є акреційний диск гарячого газу, що обертається навколо велетенської чорної діри в центрі галактики. За оцінками, відстань до квазара становить 3,18 гігапарсеків або 10,37 млрд світлових років. Галактика, в центрі якої перебуває квазар, із Землі через яскравість самого квазара не спостерігається. Абсолютна зоряна величина квазара дорівнює -30,7, його світність становить 4×1040 Ватт, що в 140 трильйонів разів перевищує сонячну[джерело?]. Емісійні лінії у спектрі TON 618 надзвичайно широкі, що означає, що газ в акреційному диску рухається з дуже високою швидкістю, близько 7000 км/с. Маса чорної діри становить близько 66 млрд мас Сонця. З такою масою, TON 618 потрапляє в нову класифікацію «ультрамасивних чорних дір». Чорна діра такої маси має радіус Шварцшильда 1300 а.о.[джерело?]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Насколько огромными бывают чёрные дыры? [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Дзен (06.03.2019). Где прячется самая тяжелая сверхмассивная черная дыра?. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  1. C. Dafonte, E. Masana, C. Fabricius et al. The Gaia mission // Astron. Astrophys. / T. ForveilleEDP Sciences, 2016. — Vol. 595. — P. 1–1. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846doi:10.1051/0004-6361/201629272arXiv:1609.04153
  2. SIMBAD Astronomical Database
  3. а б Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
  4. Georgakakis A., Schneider D. P., Bizyaev D. et al. The Sloan Digital Sky Survey Quasar Catalog: Twelfth data release // Astron. Astrophys. / T. ForveilleEDP Sciences, 2017. — Vol. 597. — P. A79. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846doi:10.1051/0004-6361/201527999arXiv:1608.06483
  5. а б https://ned.ipac.caltech.edu/byname?objname=FBQS+J122824.9%2B312837&hconst=67.8&omegam=0.308&omegav=0.692&wmap=4&corr_z=1
  6. M.-P. Véron-Cetty, P. Véron A catalogue of quasars and active nuclei: 13th edition // Astron. Astrophys. / T. ForveilleEDP Sciences, 2010. — Vol. 518. — P. 10–10. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846doi:10.1051/0004-6361/201014188