Монарх-довгохвіст мадагаскарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Terpsiphone mutata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монарх-довгохвіст мадагаскарський
Самець (підвид T. m. mutata)
Самець (підвид T. m. mutata)
Самиця (підвид T. m. mutata)
Самиця (підвид T. m. mutata)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Монархові (Monarchidae)
Рід: Монарх-довгохвіст (Terpsiphone)
Вид: Монарх-довгохвіст мадагаскарський
Terpsiphone mutata
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Muscicapa mutata Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Terpsiphone mutata
Віківиди: Terpsiphone mutata
ITIS: 563368
МСОП: 22707126
NCBI: 198852
Fossilworks: 372738

Монарх-довгохвіст мадагаскарський[2] (Terpsiphone mutata) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає на Мадагаскарі та на Коморських островах.

Довжина птаха становить 18 см, вага 12-13 г. У самців центральні стернові пера видовжені, їх довжина може сягати 27 см. Забарвлення самців існує у двох морфах: рудувато-коричневій і чорно-білій. Самиці мають переважно іржасте забарвлення, верхння частина голови у них чорна. Навколо очей у птахів є кільця голої синьої шкіри, у самців вони більш широкі.

Таксономія

[ред. | ред. код]

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис мадагаскарського монарха-довгохвоста до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з Мадагаскару. Він використав французьку назву Le gobe-mouche a longue queue de Madagascar та латинську назву Muscicapa Madagascariensis Longicauda[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був мадагаскарський монарх-довгохвіст, для якого Лінней придумав біномінальну назву Muscicapa mutata[5]. Згодом вид був переведений до роду Монарх-довгохвіст (Terpsiphone).

Підвиди

[ред. | ред. код]
Самець білої морфи

Виділяють п'ять підвидів:[6]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Мадагаскарські монархи-довгохвости мешкають на Мадагаскарі, на Коморських Островах та на Майотті. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в мангрових лісах, на плантаціях, в парках і садах, переважно на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з сірими лемурками і рудими вангами[7][8]. Гніздо глибоке, чашоподбне, розміщується на дереві. В кладці 3 яйця[9]. Мадагаскарські монархи-довгохвости іноді стають жертвами гніздового паразитизму мадагаскарських зозуль.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Terpsiphone mutata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 424—426, Plate 40 fig 1.
  4. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Процитовано 02 липня 2022.
  5. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 325.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
  7. Hino, Teruaki (2003). Intraspecific differences in benefits from feeding in mixed-species flocks. Journal of Avian Biology. 31 (4): 441—446. doi:10.1034/j.1600-048X.2000.310402.x.
  8. Yamagishi, Satoshi (2005). Social Organization of the Rufous Vanga: The Ecology of Vangas — Birds Endemic to Madagascar. Sakyo-Ku, Japan: Kyoto University Press. с. 68—71. ISBN 978-1-920901-04-2.
  9. Oates, Eugene W. (1903). Catalogue of the Collection of Birds' Eggs in the British Museum, volume 3. London, UK: British Museum (Natural History). с. 281.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Coates, B. J.; Dutson, G. C. L.; Filardi, C. E. (2006). Family Monarchidae (Monarch-Flycatchers). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of Birds of the World, Volume 11: Old World Flycatchers to Old World Warblers. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-06-4.