The New Sounds

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The New Sounds
Студійний альбом
Виконавець Майлз Девіс
Дата випуску 1951
Записаний 5 жовтня 1951
Жанр Джаз
Тривалість 23:35
Студія звукозапису Apex Studio, Нью-Йорк
Лейбл Prestige
Продюсер Боб Вейнсток
Хронологія Майлз Девіс
Попередній
←
 Modern Jazz Trumpetsd
Young Man with a Hornd
Наступний
→
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
The Encyclopedia of Popular Music 4/5 зірок[1]

The New Sounds — дебютний сольний студійний альбом американського джазового музиканта Майлза Девіса. Випущений наприкінці 1951 року на 10-дюймовій платівці, він став його першим альбомом як бенд-лідера і першим повноцінним альбомом для лейблу Prestige Records. Раніше Девіс записав три треки до компіляції Prestige Modern Jazz Trumpets та виступив як сайдмен на 10-дюймовому LP Lee Konitz: The New Sounds.[2]

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Prestige буде лейблом Девіса протягом наступних п'яти років, з періодичними записами для Blue Note та Debut, доки він не підпише контракт з Columbia у 1955 році. Його попередній лейбл, Capitol, був розчарований продажами записів нонету, випущених у 1949-50 роках, і не пропонував Девісу більше роботи, коли з ним зв'язався Боб Вейнсток з Prestige. Вейнсток щойно заснував свій новий спеціалізований джазовий лейбл звукозапису і так хотів бачити Девіса на своєму лейблі, що розшукав його через усю країну, аж до Чикаго, де він виступав з Біллі Голідей, і запропонував йому контракт на один рік.[3]

Чотири треки цього альбому були записані в нью-йоркській студії Apex 5 жовтня 1951 року, разом з двома треками («Bluing» і «Out of the Blue»), які пізніше увійдуть до його наступного альбому Prestige, Blue Period, і сьомим треком, «Denial», який пізніше з'явиться на 12" LP Dig.[4] Друзі Девіса Чарлі Паркер і Чарльз Мінґус були присутні на цьому записі, причому Мінґус виконав партію баса в «Conception» без запису. Паркер спостерігав за процесом з інженерної будки, і його присутність, як кажуть, нервувала альт-саксофоніста Джекі Макліна, для якого це був його перший запис. Сонні Роллінз, улюблений тенор-саксофоніст Девіса в цей період, знову був залучений до запису.

В анотації Айра Гітлер підкреслює перевагу 10-дюймової платівки в тому, що вона дозволяє джазовому музиканту розслабитися. «Цей альбом дає Майлзу більше свободи, ніж він коли-небудь мав під час запису, оскільки часові рамки не були жорстко обмежені. Є можливість вибудовувати ідеї в певний кумулятивний ефект. Ці ідеї звучать набагато більше як постріли з повітря, ніж студійні записи».[5] Для Девіса це був перший запис з використанням нової технології мікрогруву, і він прагнув вийти за межі трихвилинного ліміту формату 78 об/хв і розтягнути свої соло так, як він міг під час виступів у клубах. Вейнсток запевнив його, що він буде одним з перших джазових музикантів, які скористаються потенціалом технології мікрогрув.[6]

Після того, як формат 10" LP був скасований у 1956 році, треки «Dig» і «It's Only A Paper Moon» знову з'являться на 12" альбомі Dig, а «Conception» і «My Old Flame» — на компіляції різних виконавців Conception.

Трек-лист[ред. | ред. код]

Сторона 1
#НазваАвторТривалість
1.«Conception»Джордж Ширінг4:03
2.«Dig?»Майлз Девіс7:33
Сторона 2
#НазваАвторТривалість
3.«My Old Flame»Сем Кослоу, Артур Джонстон6:36
4.«It's Only a Paper Moon»Гарольд Арлен, Іп Гарбург, Біллі Роуз5:23
23:35

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Larkin, Colin (2007). The Encyclopedia of Popular Music (вид. 4th). Oxford University Press. ISBN 978-0195313734.
  2. ↑ Prestige 10" LP discography, the Jazz Discography Project
  3. ↑ «Miles: the Autobiography», Miles Davis with Quincy Troupe, 1989, pg.140
  4. ↑ October 5, 1951 Session Details, Miles Ahead: A Miles Davis Website
  5. ↑ The New Sounds liner notes Miles Ahead: A Miles Davis Website
  6. ↑ «Miles: the Autobiography», Miles Davis with Quincy Troupe, 1989, pg.147
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_New_Sounds&oldid=41741586