Theodor Bastard

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Theodor Bastard
фотографія
Основна інформація
Жанр етно-музика, трип-хоп, неофолк
Роки 1999 - теперішній час
Країна Росія Росія
Місто Санкт-Петербург
Лейбл Fulldozer
www.theodorbastard.ru
Commons-logo.svg Theodor Bastard у Вікісховищі

«Theodor Bastard» — гурт, що виступає у стилі фолк-, етно-музики, трип-хоп, дарквейв, електро, є відомим представником альтернативної російської музичної культури. У творчості групи відображені весь досвід та знання зібрані лідерами Федором та Яною в багатьох подорожах світом та синтезовані в експериментальні, незвичні за своїм звучанням платівки.

Склад[ред. | ред. код]

  • Федор Сволочь — гітара
  • Олексій «Кусас» Курасов — перкусія
  • Тарас «Монті» Фролов — клавіші
  • Макс Костюнін — бас
  • Яна Вева — вокал

Історія гурту[ред. | ред. код]

Theodor Bastard - Selva

Історія гурту починається з об'єднання виконавця нестандартної та експериментальної «андеграудної» музики, що виступав під псевдонімом Федор Сволочь та співачки Яни Веви, які разом й створили групу «Theodor Bastard». Перший спільний виступ відбувся у 1999 році в Галереї Експериментального Звуку, після якого й було прийнято рішення створити гурт. До утворення «Theodor Bastard» Федор Сволочь випустив три альбоми: «Восемь способов добиться леди»(рос.) (1996), «Как не нужно делать попсу»(рос.)(1997) «Зверинец Крафта-Эбинга»(рос.)(1998), які відрізнялись експериментальним, шумовим електронним звучанням в жанрі нойз-експериментів. У створенні альбому автор використовує шуми та звуки, створені за допомогою звичайних речей, таких як скрипіння дверей або наприклад записане звучання падіння каміння, що дає змогу створити оригінальні, досі невідомі поєднання.

«Agorafobia» (2000)[ред. | ред. код]

Саме синтез вокалу Яни Веви та незвичайних треків Федора й поклало початок існуванню гурта та дало змогу випустити перший альбом «Agorafobia» (2000), попередником якого був збірник «Leave in Heaven», де записані перші живі виступи. З 2000 року по 2003 рік група продовжує гастролювати, записує перший трек, в якому участь вокалістки відображається у повній мірі — «Sattelite» (2001), а також бере участь у фестивалі «Faut Qu'ca Bouge» в Брюселі. У березні 2003 року виходить альбом «Пустота»(рос.), який дуже схвально зустрічається публікою та пресою. В ньому гурт приходить до жанру трип-хопу та етно-музики. Виконавці вирізняються від інших представників вдалим поєднанням електронної музики, використанням фольклорних елементів, мов малих народів, таких як пушту і урду та наспівів на неіснуючій мові, що надає пісням медитативного звучання та таємничості. До головного треку платівки — «Пустота», створюється анімаційний кліп художником та аніматором Kol Belov. Альбом активно видається в інших країнах (Німеччині, Туреччині). З даним альбомом гурт активно виступає у багатьох країнах, бере участь у німецькому фестивалі «Fusion», що дає поштовх зросту популярності групи. В цей час починається співробітництво з гуртом «Театр Яда», що відображається у створенні анімаційного кліпу авторства Артура Меркулова на ремікс пісні «Сельва», в якому використовується вокал лідера гурту «Театр Яда». На основі європейських концертів та виступів видається альбом «Суета»(рос.) (2006).

«Белое: Ловля Злых Зверей», «Белое: Предчувствие и Сны», «Remixed» (2008—2011)[ред. | ред. код]

Наступні два альбоми є поворотним моментом в існуванні гурту, виконавці переходять до російськомовних записів, більшому використанні фольклорної музики, і «знаходять» потрібне звучання в другому альбомі. Це альбоми «Белое: Ловля Злых Зверей»(рос.)(2008) та «Белое: Предчувствие и Сны»(рос.)(2009). На концерти почали запрошувати музикантів, що грають на народних та інших, нетрадиційних раніше для гурту інструментах — таких, як гуслі, віолончель. В 2010 році випускається сингл «Tapachula», що видається додатково колекційним виданням. Гурт бере участь у фестивалі в Лейпцизі «WGT», влаштовує концерти в Познані та Варшаві. В 2011 році виходить альбом «Remixed», де видаються ремікси, створені багатьма групами та виконавцями на пісні групи.

«Oikoumene», «Music for Empty Spaces» (2012)[ред. | ред. код]

Надалі основною подією стає видання альбому «Oikoumene» в 2012 році, що є результатом проробленої великої роботи над звучанням. Гурт відмовляється від звичайного напів-електронного звучання, і звертається до живого вокалу та вкрапленнях незвичних народних інструментів в записи. Ця платівка перевидається в 2012—2013 роках декількома зарубіжними студіями звукозапису, а також видається на вініловій основі. В підтримку альбому «Oikoumene» група проводить серію турів по Росії та Європі, а також бере участь у великих фестивалях, таких як: «WaveGotic Treffen» (Німеччина), «Wild Mint» (Росія), «Dark Boombastic Evening» (Румунія), «Вольные Паветра» (Белорусія), «Labadaba» (Латвія), «Menuo Juodaragis» (Литва), «Castle Party» (Польща) та інших[1]. Паралельно до цього альбому в кінці 2012 року видається платівка «Music for Empty Spaces», в якому група об'єднує пару саундтреків до фільмів та експериментальні записи групи, що вже традиційно є поєднанням електронної музики, незвичних інструментів та вокалу солістки[2]. В 2013 році записується фільм-концерт «Theodor Bastard — Live in Dobrolet studio», що є результатом великого туру, в якому крім основних виконавців були запрошені інші музиканти та вже відомі пісні були перероблені або були піддані новій обробці. В 2014 році виходить перевидання першого альбому «Пустота» та проведений великий концертний тур[3].

2015—2016[ред. | ред. код]

В 2015 році група бере участь у фестивалях Бродский Drive (Росія, Санкт-Петербург), Зов Пармы (Росія, Пермський край, с. Камгорт), Castlefest (Нідерланди, Ліссе)[4]. В кінці квітня 2016 року вийшов альбом «Ветви»(рос.), в якому гурт повертається до російськомовних записів та фольклорного звучання[5]. В 2016 році група бере участь в шоу-кейс фестивалі Tallinn Music Week (Таллінн, Естонія), в фестивалях Троица: Всё живое (Росія, Електровуглі), Дикая мята (Росія, Тульська область), Dark Bombastic Evening 7 (Румунія, Алба-Юлія), Mėnuo Juodaragis XIX (Литва, Зарасай). Останнім на даний час є концертний тур «Необычные концерты».

Дискографія[ред. | ред. код]

Фёдор Сволочь

  • 1996 — Восемь способов добиться леди
  • 1997 — Как не нужно делать попсу
  • 1998 — Зверинец Крафта-Эбинга

Theodor Bastard

  • 1999 — Wave Save
  • 2000 — Agorafobia
  • 2000 — Live In Heaven
  • 2002 — BossaNova_Trip
  • 2004 — Пустота
  • 2006 — Суета
  • 2008 — «Мир» (сінгл)
  • 2008 — Белое: Ловля Злых Зверей
  • 2009 — Белое: Предчувствия и Сны
  • 2009 — «Будем жить» (сінгл)
  • 2010 — «Tapachula» (сінгл)
  • 2011 — Remixed
  • 2012 — Music for the empty spaces
  • 2012 — Oikoumene
  • 2014 — Пустота (Remastered)
  • 2015 — Ветви

Moon Far Away

  • 2005 — Anti — Lado World

Requiem For FM

  • 2006 — kRASH!

Збірки

  • 2006 — Colours Of Black: Russian Dark Scene Compilation, Volume 2
  • 2005 — …It Just Is (In Memoriam: Jhonn Balance)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НА КРАЮ ОЙКУМЕНЫ. art1.ru. (рос.)
  2. Theodor Bastard Music for the Empty Spaces. darkside.ru. (рос.)
  3. THEODOR BASTARD В Б2. genefis-gbr.ru. (рос.)
  4. Theodor Bastard сыграли новые песни на концертах в двух столицах. rg.ru. (рос.)
  5. Theodor Bastard — «Ветви». www.rollingstone.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]