Танагра вишневоголова
Танагра вишневоголова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець вишневогорлої танагри
Самиця вишневогорлої танагриСамиця вишневогорлої танагри
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Thlypopsis pyrrhocoma Burns, KJ, Unitt, & Mason, NA, 2016 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Tachyphonus ruficeps Strickland, 1844 Pipilopsis ruficeps Pyrrhocoma ruficeps | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра вишневоголова[2] (Thlypopsis pyrrhocoma) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Вишневогорла танагра була науково описана у 1844 році англійським натуралістом Г'ю Едвіном Стрікландом під назвою Tachyphonus ruficeps[4]. У 1851 році німецький орнітолога Жан Луї Кабаніс перевів вишневогорлу танагру до монотипового роду Pyrrhocoma[5]. За результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого у 2014 році, цей вид був переведений до роду Каптурник (Thlypopsis)[6]. Через те, що біномінальна назва Thlypopsis ruficeps вже належала жовтоволому каптурнику, вишневогорла танагра отримала нову видову назву pyrrhocoma, в якій науковці відобразили назву монотипового роду, до якого тривалий час відносили цей вид[7].
Довжина птаха становить 14 см у самців голова й горло руді або рудувато-коричневі, лоб чорний, на обличчі чорна «маска». Решта тіла має сіре забарвлення. Забарвлення самиць переважно оливково-зелене, тім'я і скроні в них рудувато-коричневі.
Вишневогорлі танагри мешкають на південному сході і півдні Бразилії (від Еспіріту-Санту до півночі штату Ріу-Гранді-ду-Сул), на сході Парагваю та на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть у нижньому ярусі вологих атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням.
- ↑ BirdLife International (2016). Thlypopsis pyrrhocoma.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 лютого 2022.
- ↑ Strickland, Hugh Edwin (1844). Descriptions of several new or imperfectly-defined genera and species of birds. Annals and Magazine of Natural History. 13: 409–421 [419]. doi:10.1080/03745484409442625.
- ↑ Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 138.
- ↑ Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
- ↑ Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |