Альціон мікронезійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Todiramphus cinnamominus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альціон мікронезійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид: Альціон мікронезійський
Todiramphus cinnamominus
(Swainson, 1821)[2]
Синоніми
Halcyon cinnamonina
Halcyon cinnamomina
Todirhamphus cinnamominus
Посилання
Вікісховище: Todiramphus cinnamominus
Віківиди: Todiramphus cinnamominus
ITIS: 692702
МСОП: 22725862
NCBI: 1006542

Альціо́н мікронезійський[3] (Todiramphus cinnamominus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[4]. Ендемік Гуаму[5]. Раніше вважався конспецифічним з рудоголовими і погнпейськими альціонами.

Мікронезійський альціон

Довжина птаха становить 20 см, самці важать 56—62 г, самиці 58—74 г. Верхня частина голови рудувато-іржаста, на обличчі тонка зеленувато-чорна «маска», що переходить в чорну смугу на задній частині шиї. Спина темна, блискуча, синьо-зелена, крила і хвіст фіолетово-сині. Нижня частина тіла руда. Дзьоб чорний. У самиць живіт білий[6].

Таксономія

[ред. | ред. код]

Підвид мікронезійського альціона T. c. miyakoensis, описаний японським орнітологом Нагамічі Куродою[en] у 1919 році, відомий лише за голотипом, зібраним на острові Міяко у 1887 році[7]. Однак деякі орнітологи вважають цей підвид сумнівним. Якщо мікронезійські альціони дійсно мешкали на островах Міяко, то вони, імовірно, вимерли наприкінці XIX століття.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Мікронезійські альціони жили в мангрових і тропічних лісах Гуаму, на узліссях, кокосових плантаціях і в садах. Вони живляться комахами, зокрема прямокрилими і цикадами, а також дрібними ящірками. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 3 до 8 м над землею, в період з грудня по липень. Досягають статевої зрілості у віці 2 років, їхня загальна тривалість життя становить 15—20 років.

Збереження

[ред. | ред. код]

Мікронезійські альціони вимерли в дикій природі через появу на острові інтродукованих бурих бойг[8]. Востаннє в дикій природі вони спостерігалися у 1988 році, однак перед тим, у 1986 році науковцям вдалося спіймати 29 птахів. Орнітологи ведуть програму з підтримки і збільшення популяції мікронезійських альціонів. У 2008 році в неволі проживало 100 птахів цього виду, у 2013 році — 124 птахи, у 2016 році — 145 птахів. Планується реінтродукція мікронезійських альціонів у дику природу, зокрема на атол Пальміра.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Todiramphus cinnamominus. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  2. William Swainson: Zoological illustrations. T. 2. 1821, ss. Pl 64 [text]. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  5. Micronesian Kingfisher. U.S. Fish & Wildlife Service. 21 czerwca 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 4 жовтня 2018.
  6. C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-eaters and Rollers. Bloomsbury Publishing, 2010, ss. 181–183. 
  7. Nagamichi Kuroda. Description of three New Birds from the southern Islands of Japan. „Dobutsugaku zasshi”, s. 331, 1919. 
  8. John R. Platt (27 listopada 2017). Extinct in the Wild But Still Flying: The Guam Kingfisher. The Revelator. Процитовано 5 października 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]