Альціон рудоголовий
(Перенаправлено з Todiramphus pelewensis)
| Альціон рудоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Todiramphus pelewensis (Wiglesworth, 1891) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н рудоголовий[2] (Todiramphus pelewensis) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Палау. Раніше вважався конспецифічним з мікронезійським альціоном.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина голови рудувато-іржаста, на обличчі тонка чорна «маска», що переходить в чорну смугу на задній частині шиї. Верхня частина тіла зеленувато-синя, у самиць чорнувата, нижня частина тіла біла. Дзьоб міцний, чорний, знизу рожевуватий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудоголові альціони є ендеміками Палау. Вони живуть у мангрових і тропічних лісах, на узліссях, кокосових плантаціях і в садах.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Їм може загрожувати поява на островах інвазивних бурих бойг[4][5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Todiramphus pelewensis. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Todiramphus pelewensis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Kesler, Dylan C.; Haig, Susan M. (May 2007). Conservation biology for suites of species: Demographic modeling for Pacific island kingfishers. Biological Conservation (англ.). 136 (4): 520—530. doi:10.1016/j.biocon.2006.12.023. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022 — через University of Nebraska - Lincoln.
- ↑ Kesler, Dylan C.; Haig, Susan M. (May 2007). Multiscale Habitat Use and Selection in Cooperatively Breeding Micronesian Kingfishers. Journal of Wildlife Management (англ.). 71 (3): 765—772. doi:10.2193/2006-011. ISSN 0022-541X. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |