Вінаго синьошиїй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Treron olax)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінаго синьошиїй

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Вінаго (Treron)
Вид: Вінаго синьошиїй
Treron olax
(Temminck, 1823)[2]
Синоніми
Columba olax
Посилання
Вікісховище: Treron olax
Віківиди: Treron olax
ITIS: 177296
МСОП: 22691132
NCBI: 2953468

Віна́го синьошиїй[3] (Treron olax) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Мешкає в Південно-Східній Азії.

Довжина птаха становить 22 см, вага 77 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова світло-сіра, тім'я, потилиця та шия темно-сірі. Верхня частина грудей темно-оранжева, живіт жовтувато-зелений. Дзьоб світлий, райдужка кремова зі світло-коричневим кільцем. Навколо очей блакитнуваті кільця. У самиць верхня частина тіла темно-оливково-зелена, нижня частина тіла жовто-зелена.

Поширення й екологія

[ред. | ред. код]

Синьошиї вінаго мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані, на сусідніх островах та на заході Яви. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на плантаціях, у парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграями до 10 птахів, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів. Гніздяться на деревах або в чагарниках. У кладці 2 білих яйця[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Treron olax. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022.
  2. C.J. Temminck, C. J. Temminck, Georges Louis Leclerc Buffon, Nicholas Huet, Guillaume Michel Jerôme Meiffren Laugier de Chartrouse (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux : pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4⁰ de l'Imprimerie royale, 1770. № v.4 (1838) (вид. Chez Legras Imbert et Comp.). A Strasbourgh. Процитовано 2 січня 2020.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 06 травня 2022.
  5. Robinson, Herbert C. (1906). A synopsis of the birds at present known to inhabit the Malay Peninsula south of the Isthmus of Kra. Journal of the Federated Malay States Museums. 1: 45—57.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves — A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001