VARTA
 | |
 | |
| Тип | публічна компанія |
|---|---|
| Форма власності | Aktiengesellschaft[d] |
| Галузь | Електротехніка |
| Гасло | You're smarter to fit Varta! |
| Попередник(и) | Accumulatoren-Fabrik AFAd[1] |
| Засновано | 27 грудня 1887 |
| Штаб-квартира |
Ельванген, Німеччина[2] |
| Продукція | електричні батареї, аккумулятори, ліхтарі |
| Операційний прибуток (EBIT) | 500 000 000 € (2006) |
| Чистий прибуток | 20 000 000 € (2006) |
| Власник(и) | Michael Tojner |
| Співробітники | 2 (2011)[3] |
| Дочірні компанії | VARTA Microbatteryd |
| varta.com | |
| Нагороди | |
 VARTA у Вікісховищі | |
VARTA — німецька компанія, що спеціалізується на виробництві елементів живлення для різних сфер використання. Проте, бренд тепер належить іншим компаніям.
Назва компанії є абревіатурою з нім. Vertrieb, Aufladung, Reparatur Transportabler Akkumulatoren, що перекладається як «Поширення, зарядка і відновлення портативних аккумуляторів».
Історія компанії[ред. | ред. код]
VARTA була створена в 1904 році як дочірнє підприємство Accumulatoren-Fabrik AFA (AFA), в Берліні і Хагені у Вестфалії. AFA була придбана Гюнтером Квандтом після Першої світової війни і бізнес VARTA значно розширився. Компанія була виробником батарей і акумуляторів для Вермахту, підводних човнів і Люфтваффе під час Другої світової війни.[4]
Після війни більшість акцій Varta Гюнтер Квандт передав Герберту Квандту[en]. Дочірня компанія в Східному Берліні була окупована Радами і змінила назву на «BAE Batterien». У 1977 році концерн «VARTA AG» був розділений Гюнтером Квандтом на три компанії: «VARTA AG» (батареї і пластмаси), «Atlanta AG» (фармацевтика та окремі види хімічних виробництв) і «CEAG AG» (електротехніка). У 1997 році всі підрозділи, зайняті портативними джерелами живлення, об'єднуються в одну компанію «VARTA Geraetebatterie GmbH». З 2002 року починається виробництво нового покоління літієво-полімерних елементів живлення. В цьому ж році американська корпорація Spectrum Brands[en] придбала 51% акцій, отримавши контроль над бізнесом споживацьких джерел живлення. Підрозділ автомобільних акумуляторів був проданий компанії «Johnson Controls[en]».
У 2006 році австрійські компанії «V.E. Beteiligungs GmbH» і «Buy-Out Beteiligungs-Invest AG» викупили потужності з виробництва мікробатарей.
Література[ред. | ред. код]
- Burkhard Nadolny, Wilhelm Treue: VARTA – ein Unternehmen der Quandt-Gruppe. Verlag Mensch und Arbeit, München 1964 (Festschrift zum 75-jährigen Jubiläum, die die Unternehmensgeschichte darstellt)(нім.)
- Ralf Blank: Hagen im Zweiten Weltkrieg. Bombenkrieg, Rüstung und Kriegsalltag in einer westfälischen Großstadt 1939–1945, Essen 2008 (ausführliche Darstellung der AFA/VARTA als Rüstungsunternehmen)(нім.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архів преси XX століття — 1908.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Geschäftsbericht 2011 der Varta AG [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 271 kB)(нім.)
- ↑ Ralf Blank (1995). Batteries for submarines and V-weapons (German) . Historisches Centrum Hagen. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: VARTA |
- Офіційний сайт компанії [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)