Єлизавета Саксен-Альтенбурзька (1826–1896)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Саксен-Альтенбурзька
нім. Elisabeth von Sachsen-Altenburg
Єлизавета Саксен-Альтенбурзька
Єлизавета Саксен-Альтенбурзька
Єлизавета, деталь з родинного портрету, Й. К. Штілер,1848, Ермітаж[1]
3-а велика герцогиня Ольденбургу
Початок правління: 27 лютого 1853
Кінець правління: 2 лютого 1896

Попередник: Сесилія Шведська
Наступник: Єлизавета Мекленбург-Шверінська

Дата народження: 26 березня 1826(1826-03-26)
Місце народження: Гільдбурггаузен, Саксен-Гільдбурггаузен
Дата смерті: 2 лютого 1896(1896-02-02) (69 років)
Місце смерті: Ольденбург, Велике герцогство Ольденбург, Німецька імперія
Чоловік: Петер II
Діти: Фрідріх Август, Георг Людвіг
Династія: Веттіни, Ольденбурги
Батько: Йозеф Саксен-Альтенбурзький
Мати: Амелія Вюртемберзька
Нагороди:
Дама ордена Луїзи
Дама ордена Луїзи
Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат
Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат

Єлизавета Пауліна Александріна Саксен-Альтенбурзька (нім. Elisabeth Pauline Alexandrine von Sachsen-Altenburg, 26 березня 1826 — 2 лютого 1896) — принцеса Саксен-Альтенбургу з Ернестинської лінії Веттінів, донька герцога Саксен-Альтенбургу Йозефа та вюртемберзької принцеси Амалії, дружина великого герцога Ольденбургу Петера II, матір останнього великого герцога Ольденбургу Фрідріха Августа II.

Біографія[ред. | ред. код]

Єлизавета народилась 26 березня 1826 року у Гільдбурггаузені. Вона була четвертою дитиною та четвертою донькою в родині спадкоємного принца Саксен-Гільдбурггаузену Йозефа та вюртемберзької принцеси Амалії. Мала старших сестер Марію та Терезу. Ще одна сестра померла немовлям до її народження. Правителем Саксен-Гільдбурггаузену в той час був їхній дід Фрідріх.

Після смерті у 1825 році останнього герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха IV, який не залишив нащадків, почалася суперечки щодо його спадку. В результаті, після досягнутої у серпні 1826 року згоди, у листопаді країни були реформовані, відбувся певний обмін територіями, і Фрідріх Саксен-Гільдбурггаузенський став правителем нового герцогства Саксен-Альтенбург. Родина переїхала до Альтенбурзького замку в Альтенбурзі.

Батько від 1830 року став співправителем, а від 1834 — правлячим герцогом Саксен-Альтенбургу. До цього часу родина поповнилася ще двома доньками, Александрою та Луїзою.[2] Навчанням принцес завідував лютеранський пастор Карл Людвіг Ніцше.

Петер Ольденбурзький

В ході революції 1848 року батько був змушений зректися трону на користь молодшого брата Георга, матір пішла з життя за два дні після цього. Старша сестра Єлизавети, Марія, за кілька років перед цим вийшла заміж за кронпринца Ганноверу Георга, а Александра від'їхала до Росії, ставши дружиною великого князя з дому Романових. Єлизавета разом із Терезою доглядала батька протягом наступних трьох років, після чого отримала пропозицію від свого троюрідного брата Петера Ольденбурзького.

У 25 років Єлизавета взяла шлюб із 24-річним спадкоємним принцом Ольденбургу Петером. Наречений був старшим сином правлячого герцога Ольденбургу Августа I. Весілля відбулося 10 лютого 1852 в Альтенбурзі. З приводу весілля Август I дарував 3 000 талерів у благодійний фонд, який за його проханням було названо на честь невістки. За дев'ять з половиною місяців Єлизавета народила первістка. Всього у подружжя було двоє дітей:

  • Фрідріх Август (1852—1931) — наступний великий герцог Ольденбургу в 1900—1918 роках, був одруженим із прусською принцесою Єлизаветою Анною, а після її смерті — з принцесою Мекленбург-Шверінською Єлизаветою Александріною, мав шестеро дітей від обох шлюбів;
  • Георг Людвіг (1855—1939) — граф Гольцаппель, полковник прусської армії, одруженим не був, дітей не мав.

Наступного року після весілля Петер став великим герцогом Ольденбургу, Єлизавета — великою герцогинею-консортом. Багато займалася благодійністю. На кошти з Фонду Єлизавети відкрила у 1872 році Дитічу лікарню Єлизавети на 40 місць.[3] У 1889 році заснувала Будинок ольденбурзьких дияконис, якому надалі покровительствувала.

Померла в 69-річному віці в Ольденбурзі. Похована в мавзолеї на цвинтарі Гертруди в Ольденбурзі.[4]

Вшанування[ред. | ред. код]

  • У 1880 році на її честь було названо район (нім. Elisabethfehn) громади Барсель.[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Титули[ред. | ред. код]

  • 26 березня 1826—12 листопада 1826 — Її Світлість Принцеса Єлизавета Саксен-Гільдбурггаузенська;
  • 12 листопада 1826—10 лютого 1852 — Її Світлість Принцеса Єлизавета Саксен-Альтенбурзька;
  • 10 лютого 1852—27 лютого 1853 — Її Королівська Високість Спадкоємна Велика Герцогиня Ольденбургу;
  • 27 лютого 1853—2 лютого 1896 — Її Королівська Високість Велика Герцогиня Ольденбургу.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Ернст Фрідріх III
 
Ернестіна Саксен-Веймарська
 
Карл II
 
Фредеріка Гессен-Дармштадтська
 
Фрідріх II Євгеній
 
Фредеріка Бранденбург-Шведтська
 
Карл Крістіан Нассау-Вайльбург
 
Кароліна Оранж-Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
Людвіг Вюртемберзький
 
 
 
 
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йозеф Саксен-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амелія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Портрет всієї родини.
  2. Прожила трохи більше року.
  3. Історія Дитячої лікарні Єлизавети [1] [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Мавзолей на цвинтарі Гертруди [2] [Архівовано 2 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Elisabethfehn — eine Fehnkolonie in Nordwestdeutschland [3] [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]