Ільмар Томуск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільмар Томуск
Народився28 червня 1964(1964-06-28)[1] (60 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР[1]
Країна Естонія
Діяльністьписьменник, державний службовець
Alma materТалліннський університет[1]
ПартіяЕстонська християнсько-демократична партіяd
Нагороди
Орден Білої зірки 5 ступеня

CMNS: Ільмар Томуск у Вікісховищі

Ільмар Томуск (ест. Ilmar Tomusk) (нар. 28 червня 1964, Таллінн) — естонський державний діяч та дитячий письменник. З 5 жовтня 1995 року він є генеральним директором Мовної інспекції.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1971 по 1982 рік навчався у середній школі № 32 м. Таллінна. Закінчив Талліннський педагогічний інститут у 1989 році за спеціальністю «викладач естонської мови та літератури». 2002 року захистив дисертацію з державного управління в Інституті гуманітарних та соціальних наук Талліннського технічного університету на тему «Принципи та динаміка естонської мовної політики в контексті європейської інтеграції та міжнародних прав людини» (ест. Eesti keelepoliitika põhimõtted ja dünaamika eurointegratsiooni ning rahvusvaheliste inimõiguste kontekstis)[2].

Томуск був членом Естонської християнсько-демократичної партії з 14 січня 1999 р. по 25 вересня 2014 р., а також балотувався у Рійгікогу за списками цієї партії[3].

Ільмар Томуск має більше десяти нагород за свою діяльність в галузі захисту естонської мови і культури. Зокрема, він є кавалером Ордену Білої зірки 5 ступеню (ест. Valgetähe V klassi teenetemärk)[4].

Дитячі книжки

[ред. | ред. код]

Інші праці

[ред. | ред. код]

Підручник фінської мови для середніх шкіл

[ред. | ред. код]
  • Soome keel: õpik keskkoolile, 1994 ISBN 998-5001-7-29
  • Soome keel: töövihik keskkoolile, 1994

Збірки статей та виступів з питань мовної політики

[ред. | ред. код]
  • Keel ja poliitika, Artiklid ja ettekanded 1996—2003, 2004 ISBN 998-5790-6-85
  • Keel ja poliitika II, Artiklid ja ettekanded 2003—2009, 2009
  • Keel ja poliitika III, Artiklid ja ettekanded 2009—2017, 2017

Різне

[ред. | ред. код]
  • Kuue kuuga tankistiks, Mälestusi Nõukogude merejalaväest 1982—1984, 2013
  • Juriidiliselt on kõik korrektne, 2013
  • Kiisaelmar. Kangelaseepos, (koos Voldemar Tomuskiga) 2015

Критика

[ред. | ред. код]

Як голова Мовної інспекції Ільмар Томуск регулярно стає об'єктом критики з боку російської громади в Естонії, проросійських політиків та влади Російської Федерації. Так, депутатка Рійгікогу від Центристської партії Яна Тоом зауважила, що дитячі книжки Томуска продовжують стару традицію «русофобії» в естонській літературі[5]:

«Там йдеться про чотирнадцятирічного хлопчика на ім'я Йоганнес, який каже батькам, що не розуміє, для чого треба вчити російську мову. Одного разу Йоханнес побачив в Мустамяе, як двійко п'яних ногами б'ють маленького хлопця та хочуть відібрати у нього мобільний телефон», — описує вона. Вони не реагують ні на естонську, ні на англійську мову. «Оскільки Йоганнес був здоровий та міцний, то він дає п'яним руським в писок, приходить додому і каже батькам, що тепер він зрозумів, нащо треба вивчати російську». Тоом розповіла, що десять років тому вона уважно читала сучасну естонську літературу, власне ті твори, які стосувались росіян. «Картина була гидка і неприємна. Я сподівалась, що за десять років у нас з'явиться інша література, зміниться покоління і ворожості не буде, — пояснила Тоом. — Нині ж я бачу це серед дитячої літератури. Мене знудило. Нічого не міняється»
Оригінальний текст (рос.)
«Там идет речь о четырнадцатилетнем мальчике по имени Йоханнес, который говорит родителям, что не понимает, зачем надо учить русский язык. Как-то раз Йоханнес увидел в Мустамяэ, как двое пьяных мужчин ногами избивают маленького мальчика и хотят отобрать у него мобильный телефон», — описывает она. Они не реагируют ни на эстонскую, ни на английскую речь. «Поскольку Йоханнес был большим и крепким парнем, то он дает пьяным русским в зубы, приходит домой и говорит родителям, что теперь он понял, зачем надо изучать русский язык». Тоом рассказала, что десять лет назад она внимательно читала современную эстонскую литературу, и именно те произведения, которые касались русских. «Картина была мрачная и неприятная. Я надеялась, что через десять лет у нас появится другая литература, сменится поколение и вражды не будет, — пояснила Тоом. — Теперь я нахожу это среди детской литературы. Меня затошнило. Ничего не меняется»

Портал російської громади Естонії додає[6]:

«Викликає тривогу також стан естонських дітей, психіку яких нівечать і калічать підстаркуваті русофоби. Наприкінці минулого року громадськість була шокована розміщеним на YouTube роликом, який записали естонські діти — вони інсценували побиття, зґвалтування і вбивство однолітка-росіянина. Отже, Ільмар Томуск і його колеги могли на власні очі переконатись — ростки етнічної ненависти вже сходять. Що далі?»
Оригінальний текст (рос.)
«Вызывает тревогу и состояние эстонских детей, психику которых уродуют и калечат великовозрастные русофобы. В конце минувшего года общественность была шокирована размещенным на YouTube роликом, который сняли эстонские дети — они инсценировали избиение, изнасилование и убийство русского сверстника. Таким образом, Ильмар Томуск и его коллеги могли воочию убедиться — семена этнической ненависти уже дают всходы. Что будет дальше?»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в https://sisu-vana.ut.ee/ewod/t/tomusk
  2. Kaitstud doktoritööd aastatel 2000 – 2011 (PDF). http://www.ttu.ee (ест.). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2018. Процитовано 20.02.2020.
  3. Kandidaat nr. 987 - ILMAR TOMUSK. http://www.vvk.ee (ест.). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20.02.2020.
  4. Teenemärkide kavalerid. https://president.ee (ест.). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21.02.2020.
  5. Книга Ильмара Томуска возмутила Яну Тоом. https://rus.postimees.ee (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 20.02.2020.
  6. Директор языковой инспекции Эстонии Ильмар Томуск не просто разжигает межнациональную ненависть, он культивирует ее среди детей!. https://baltija.eu (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21.02.2020.

Посилання

[ред. | ред. код]