Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології
імені Р. Є. Кавецького
НАН України
Основні дані
Засновано 7 липня 1960
Приналежність НАН України
Сфера патологія
онкологія
радіобіологія
Кількість співробітників понад 200
Контакт
Ключові особи Бучинська Любов Георгіївна[1]
Країна  Україна
Адреса Україна
03022, Київ-22,
вул. Васильківська, 45
Тип науково-дослідний інститут
Материнська
організація
НАНУ
Вебсторінка iepor.org.ua/uk/

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України (ІЕПОР) — науково-дослідний інститут у складі Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, що спеціалізується в галузі онкології, експериментальної патології та радіобіології. Знаходиться в Києві, за адресою: вулиця Васильківська, 45.

Станом на 2020-ті роки Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України — потужний академічний центр із значним матеріально-технічним ресурсом і кадровим потенціалом, що має понад 60-річний досвід роботи в галузі експериментальної і клінічної онкології.

Історія

[ред. | ред. код]

Інститут експериментальної і клінічної онкології МОЗ УРСР було засновано 7 липня 1960 року з метою «…посилення наукових досліджень в галузі онкології, надання практичної допомоги охороні здоров'я і підготовки кадрів кваліфікованих лікарів-онкологів»[2]. Установу перейменовано в Інститут проблем онкології та підпорядковано Академії наук України 14 травня 1971 року.[3]. Відповідно до Постанови Президії АН УРСР № 571 від 29 грудня 1978 року, інституту присвоєно ім'я Кавецького Ростислава Євгеновича.

У 1990 році у зв'язку із розширенням досліджень в галузі радіобіології, які набули особливого значення у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, установу було перейменовано в «Інститут проблем онкології та радіобіології».[4].

Теперішня назва — «Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України» з 11 грудня 1991 року.[5]

Наукові та медичні дослідження

[ред. | ред. код]

Широкий спектр досліджень, що були проведені в інституті, став підґрунтям для формування вітчизняної наукової школи онкологів-експериментаторів, базовою ідеологією яких стала концепція взаємодії пухлини і організму.

Завдяки наполегливій та плідній праці співробітників в установі були започатковані та сьогодні активно розвиваються пріоритетні напрями досліджень, які знаходять широке визнання серед світової спільноти, а саме «Радіобіологічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС», «Вивчення біологічної дії лазерного випромінювання та розробка методів фотодинамічної терапії пухлин», «Стовбурові клітини в онкології», «Вивчення патогенетичних аспектів метастазування», «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності», «Фундаментальні механізми, засоби і методи сорбційної детоксикаційної терапії».

Меморіальна дошка академіку Кавецькому на будівлі ІЕПОР НАН України

Серед найбільш важливих інноваційних розробок науковців інституту є технології ранньої та диференційної діагностики передпухлинних та пухлинних процесів різної локалізації згідно сучасної класифікації ВООЗ; методи оцінки чутливості новоутворень до протипухлинних препаратів для прогнозування ефективності медикаментозної терапії та індивідуалізації схем лікування хворих; медико-генетичне консультування онкологічних хворих та членів їх родин; оцінка нестабільності геному лімфоцитів периферичної крові; визначення індивідуальної радіаційної чутливості людини.

Розроблено оригінальний препарат — протипухлинну вакцину на основі пухлинних антигенів хворого та ад'юванта мікробного походження (Сертифікат МОЗ України № 411/03-300200000 від 9.12.2003 р.).

Вагомих успіхів досягнуто у галузі нанотехнологій, зокрема вперше отримані нанокомпозити оксиду заліза для створення векторної системи доставки протипухлинних препаратів.

Велику увагу інститут приділяє координації наукових досліджень в галузі експериментальної і клінічної онкології, яка здійснюється шляхом укладання міжгалузевих договорів із науково-дослідними й навчальними закладами МОЗ та АМН України, обласними та міськими онкологічними диспансерами з метою впровадження розробок фундаментальної онкології у медичну практику. У березні 2010 року на базі інституту розпочала свою плідну діяльність проблемна комісія «Онкологія» МОЗ та АМН України. Поряд з цим, представлення досягнень вітчизняної онкології у міжнародних організаціях; встановлення тісних наукових контактів з рядом університетів та онкологічних центрів Великої Британії, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Франції, США, Швеції, Швейцарії, Японії та інш.

З 1994 року інститут є єдиним від України членом Європейського співтовариства протиракових інститутів (OECI-EEIG).[6] Провідні фахівці установи є асоційованими членами міжнародних організацій: ASCO[en], BACR[en], EACR, ESMO, ESHO, INCTR, МАНЕБ, ЮНЕСКО.

Наукові досягнення високо оцінені Урядом України і науковою громадськістю. Лауреатами державних премій є 14 вчених, іменні премії Національної академії наук України — присуджено 20 науковцям, 7 вченим присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Науковий доробок складає понад 150 патентів України на винаходи та понад 300 монографічних видань, які високо оцінені світовою науковою спільнотою.

Наукові форуми

[ред. | ред. код]

Інститут проводить численні вітчизняні та міжнародні наукові форуми, найбільш вагомі з них:

  • Всесоюзний симпозіум «Роль стовбурових клітин в лейкозо- та канцерогенезі» (1977);
  • Міжнародний симпозіум «Стовбурові та імунокомпетентні клітини в нормі і при пухлинному рості» (1981);
  • 7th International Conference on Human Tumor Markers (1990);
  • ІІ Міжнародний з'їзд онкологів країн СНД «Онкологія-2000»;
  • ІІІ науково-практична конференція «Проблеми онкогенетики: наукові і прикладні аспекти» (2002);
  • Науково-практична конференція «Проблеми онкоімунології: наукові і прикладні аспекти» (2003);
  • І Всеукраїнська науково-практична конференція «Вітчизняні протипухлинні препарати: аналіз сьогодення та погляд в майбутнє»(2004);
  • Науково-практична конференція з міжнародною участю «Молекулярні основи та клінічні проблеми резистентності до лікарських засобів» (2006);
  • Міжнародна науково-практична конференція «Пухлинна гіпоксія та злоякісна прогресія» (2008);
  • Щорічні конференції молодих дослідників «Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології»;
  • Щорічні всеукраїнські семінари з онкогематології.

Пріоритетні напрямки досліджень Інституту

[ред. | ред. код]

Наукова тематика Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України виконується відповідно перспективним напрямкам, які включають:

  • Вивчення біології пухлинної клітини та її мікрооточення в розвитку молекулярних і клітинних механізмів онкогенезу з метою корекції взаємин «пухлина — організм»
  • Визначення молекулярних та клітинних маркерів ініціації, промоції та прогресії з метою розробки методів ранньої та диференційної діагностики злоякісних новоутворень
  • Визначення молекулярних аспектів фармакокорекції онкогенезу та формування лікарської резистентності злоякісної клітини й епігенетичних підходів до її модифікації з урахуванням впливу екологічних факторів
  • Вивчення впливу наночастинок та нанокомпозитів на метаболізм нормальних та пухлинних клітин та розробка підходів до таргетної терапії та сорбційної детоксикації організму.

Науковці

[ред. | ред. код]

На сьогодні ІЕПОР НАН України є потужним центром наукових досліджень з найбільш актуальних проблем експериментальної патології, молекулярної онкології та біотехнології. В інституті функціонують 7 наукових відділів, на базі яких працюють понад 200 співробітників, зокрема понад 100 наукових працівників, з них 1 академік НАН України, 2 члени-кореспонденти НАН України, понад 20 докторів та понад 50 кандидатів наук, аспіранти, які навчаються за спеціальностями — «онкологія», «біологія» та «медицина».

Визнанням наукових досягнень співробітників установи: присудження близько 30 Державних премій СРСР та України в галузі науки і техніки, понад 20 іменних премій видатних вчених НАН України, близько 10 звань заслуженого діяча науки і техніки України, 1 звання заслуженого лікаря України.

З інститутом пов'язана наукова діяльність видатних вчених нашої країни, які внесли вагомий внесок у вирішення найважливіших фундаментальних і прикладних питань молекулярної онкології, експериментальної патології, імунології та радіобіології:

Директори

[ред. | ред. код]

Видавницька діяльність

[ред. | ред. код]

Інститут є засновником Міжнародного науково-теоретичного часопису «Experimental oncology»[7] та науково-практичного часопису «Онкология», які мають широку популярність на теренах нашої вітчизни та далекого зарубіжжя, що свідчить про їх високий міжнародний рейтинг.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Управління справами Національної академії наук України
  2. Постанова Ради Міністрів УРСР № 1064 від 7 липня 1960 р.
  3. Розпорядження РМ УРСР № 371-р від 14.05.1971
  4. Постанова Президії АН УРСР № 319 від 5.12.1990 р.
  5. Постанова Президії НАН України № 332 від 11.12.91 р.
  6. Європейське співтовариство протиракових інститутів (OECI-EEIG)[недоступне посилання з жовтня 2019](англ.)
  7. «Experimental oncology» [Архівовано 24 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]