Іриней (Братанович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Іриней
 
Альма-матер: Києво-Могилянська академія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Йоан Братанович
Народження: 1725(1725)
Баришівка
Смерть: 23 квітня 1796(1796-04-23)
Похований: Saint Sophia Cathedrald
Єп. хіротонія: 26 квітня 1775

Єпископ Іриней (в миру Йоан Братанович ; *1725(1725) Баришівка— †23 квітня 1796, Вологда)  — український релігійний діяч доби Гетьманщини. Відомий православний проповідник. Вихованець Києво-Могилянської академії

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), єпископ Вологодський та Великоустюжський РПЦ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у містечку Баришівка Київського полку Гетьманщини.

Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Ще під час навчання прийняв чернечий постриг.

По закінченні науки отримав сан ієродиякона, з 1754 р. — ієромонаха.

Протягом 17521755 рр. був викладачем класів аналогії, інфими й синтаксими Києво-Могилянської академії.

1755 р. разом з В. Каліграфом як здібного викладача забрано до Москви і призначено професором філософії та проповідником.

З 1758 р. — префект Московської слов’яно-греко-латинської академії. Уславився проповідницькою і пасторською діяльністю.

1759 р. звільнений від академічної роботи «за слабостию здоровья» і призначений ігуменом Миколаївського Угреського монастиря Московської єпархії.

Із 1762 р. Братановський — архімандрит Брянського Петропавлівського монастиря.

1775 р. хіротонізований на єпископа Вологодського і Великопермського. Коли 1788 р. було розформовано Великоустюзьку єпархію й семінарію переведено звідти до Вологди, він узяв на себе турботи щодо її влаштування. Започаткував у семінарії викладання географії, історії, богослов’я та вивчення мов. Завершив будівництво Воскресенського собору.

Помер 23 квітня 1796 року. Похований у Вологодському Софійському соборі.

Залишилося зібрання його проповідей (бл. 60). На могилі зроблено напис: «...Слова его божественны гремели».

Із його проповідей деякі надруковані у Ярославлі, більша частина (до 60) залишилася в рукописах, зберігається у бібліотеці Московської академії.

Література

[ред. | ред. код]
  • Смирнов С. К. История Московской... Академий. М., 1855;
  • Аскоченский В. И. Киев с... Академиею, ч. 2. К,, 1856;
  • Акты и документы.., отд. 2, т. 2. К., 1905;
  • Павловский И. Ф. Полтавцы... Полтава, 1914.

Посилання

[ред. | ред. код]