Вологда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Вологда
Вологда
Coat of Arms of Vologda (Vologda oblast) (1780).svg Flag of Vologda.svg
Малий герб Вологди Прапор Вологди
Vadimrazumov copter - Vologda 2.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Вологодська область
Код ЗКАТУ: 19401000000
Код ЗКТМО: 19701000001
Основні дані
Час заснування 1147
Населення 301 642 (2018)
Площа 116 км²
Поштові індекси 160000
Телефонний код +7 8172
Географічні координати: 59°13′ пн. ш. 39°54′ сх. д. / 59.217° пн. ш. 39.900° сх. д. / 59.217; 39.900Координати: 59°13′ пн. ш. 39°54′ сх. д. / 59.217° пн. ш. 39.900° сх. д. / 59.217; 39.900
Влада
Вебсторінка vologda-city.ru
Міський голова Євгеній Борисович Шулєпов
Мапа
Вологда (Росія)
Вологда
Вологда

Вологда (Вологодська область)
Вологда
Вологда


CMNS: Вологда у Вікісховищі

Во́логда — місто в Росії, адміністративний центр Вологодської області (з 23 вересня 1937 року), населення становить 301 642 мешканців[1] (2018). Місто розташоване на березі річки Вологда.

Дата заснування[ред. | ред. код]

Датою заснування міста Вологда вважається 1147 рік, у якому було зроблено першу згадку в літописах преподобного Герасима. Проте, історики не визнають цю дату заснування міста. Ця дата вперше зафіксована А. А. Засецьким в XVIII столітті в «Житии св. Герасима». Але воно було написано біля середини XVII століття за наказом архієпископа Маркела якимось Фомою і невідомо, на підставі яких джерел.

Перше документальне свідчення, яке визнається істориками, знаходиться в договорі Новгорода з князем, датоване 1236 роком. Друга згадка про місто є в літописному повідомленні про те, що в 1246 році тверський князь Ярослав разом з татарами напав на Вологду.

Звідки пішла назва міста «Вологда» ніхто достеменно не знає, але існують версії, що воно пов'язано зі словом «волок». Є і інша версія, про те, що місто назване в честь річки Вологда (на фінсько-угорському «білою» /прозорою, чистою/ водою).

Місто розташоване на березі річки Вологди. У Вологді перетинаються важливі залізничні шляхи (від Москви на Архангельськ, Воркуту і від Вологди до Санкт-Петербурга). Також через Вологду проходить федеральна траса М-8 МоскваАрхангельськ.

Історія[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Малий герб Вологди було затверджено в 1994 році.

Пам'ятки міста та околиць[ред. | ред. код]

Церква Іоанна Предтечі в Рощеньє, початок XVIII ст.
Кремлівська площа Вологди. Мури Архієрейського Двору, Воскресенський собор та церква Олександра Невського.
Собор Горнє-Успенського монастиря, кінець XVII ст.
Софійський собор та церква Олександра Невського.
Фресковий розпис Софійського собору, XVII ст.
Воскресенський собор. XVIII ст.
Стрітенська церква, XVIII ст.

Вологда добре зберегла свою історико-архітектурну спадщину, незважаючи на численні руйнування більшовицької доби. Історично місто поділялось на декілька частин.

  • Т. зв. «Місто» (рос. «Город»). «Город» цей мав муровані стіни із вежами — кремль, який не зберігся до нашого часу. В центральній частині «Города» знаходяться мурована цитадель міста — Архієрейський двір (що нині за старою традицією називається Кремлем Вологди), та Соборне дворище.
    • Архієрейський двір. Це складний комплекс споруд XVIIXVIII ст., у плані — великий прямокутник. Цей ансамбль включає:
      • Муровані стіни з вежами (16711675 рр.), збудовані за зразком мурованих кремлів тогочасної Росії. У XVIII ст. мури втратили оборонне значення, одна з чотирьох кутових веж повністю втрачена при перебудовах.
      • Святі Ворота із Хрестовоздвиженською церквою (16871692 рр.)
      • Економічний корпус. 1659 р. — велика двоповерхова кам'яниця.
      • Симонівський корпус. XVIIXIX ст. Велика триповерхова споруда із церквою Різдва Христового (16671670 рр.)
      • Гаврилівський корпус. Кінець XVII — початок XVIII ст. Триповерхова споруда.
      • Слов'яно-латинська академія. 1730-і рр.
      • Йосифовський корпус. 17641769 рр. Триповерховий палац у стилі бароко.
      • Іринєївський корпус. Середина XVIII ст.
      • Консисторський корпус. Середина XVIII ст. Двоповерхова Г-образна будівля.
      • Безіменний корпус. Перша половина XVIII ст.
    • Соборне дворище. Духовне серце міста. Примикає до Архієрейського двору. Розташовані:
    • Також на території «Города» на Торговій площі розташовані інші споруди:
      • Церква Покрови на Торгу. 1760 р. Однобанна, барокова, із шатровою дзвіницею.
      • Казанська церква на Торгу. 1760 р. Однобанний храм із двома приділами.

До території «Города» примикають колишні посадські райони.

  • «Верхній Посад» — розташований з півночі та заходу від «Городу». Містить ряд архітектурних пам'яток XVIIXIX ст. Тут розташовані:
    • Церква Варлаама Хутинського. 1780-і рр., класицизм.
    • Церква Костянтина та Єлени. 16851691 рр., стиль «узорочьє». Безстовпний двоповерховий п'ятибанний храм з двома рівнями абсид та шатровою дзвіницею. З храму походять численні ікони XVXVIII ст.
    • Ансамбль Володимирських церков. Включає: теплу Михайло-Архангельську церкву (16841689 рр., перебудовувалась, нині не має бань), холодну Володимирську церкву (1750-і рр., бароко) та шатрову дзвіницю (1689 р.).
    • Церква Власія. 1714 р. Московське бароко. Нині у спотвореному стані.
    • Церква Миколи на Глинках. 1676 р. Неодноразово перебудовувалась. Нині — однобанний двоповерховий храм із класицистичною дзвіницею.
    • Церква Іллі в Камєньє. 1698 р. Невеликий однобанний храм.
    • Церква Іоанна Богослова. 1744 р. Поруйнована у радянські часи, нині у спотвореному стані.
    • Церква Миколи Золоті Хрести. Межа XVIIXVIII ст. Двоповерховий храм, раніше однобанний, а за радянських часів обезголовлений. Дзвіниця XIX ст.
    • Споруди Горнє-Успенського монастиря. Монастир був закладений ще у 1590 р. До нашого часу вціліли Успенський собор (16921700 рр.) — п'ятибанний безстовпний храм із дзвіницею XIX ст. та залишки трапезної Олексіївської церкви (XVIIXIX ст.).
  • «Нижній Посад» примикає до «Города» з півдня. Значна частина первісної архітектурної спадщини цієї частини міста була знищена за радянських часів. До нашого часу вціліли такі пам'ятки:
    • Церква Іоанна Хрестителя в Рощеньї. 17101717 рр. Московське бароко, із прибудовами XIX ст. Фрески 1717 р. (ізограф Ф. Ігнатьєв).
    • Церква Кирила Білозерського в Рощеньї. Кінець XVII ст. Храм перебудовувався, за радянських часів дуже спотворений і нині не відтворений.
    • Церква Зосіми і Савватія Соловецьких. 17591763 рр. Раніше значна пам'ятка стилю бароко. За радянських часів перебудована, перетворена на ляльковий театр.
    • Церква Покрови на Козлєнє. 17041710 рр. Московське бароко, із пізнішими перебудовами. Фрески 17151720 рр.
    • Споруди колишнього Духова монастиря. Монастир був заснований на початку XVII ст. У більшовицькі часи його ансамбль був поруйнований. Серед залишених споруд — церква Святого Духа (XVIIXIX ст.) — колись п'ятибанна, а нині обезголовлена.
    • Т зв. будинок Петра I. Друга половина XVII ст. Одноповерхові палати. Музеєфікований, інтер'єри та експозиція речей — XVII — початку XVIII ст.

Ще одним давнім посадським районом міста є Заріччя, яке розташоване на лівому березі річки Вологда — навпроти «Города» та правобережних посадських районів. Тут розташовані численні пам'ятки архітектури:

  • Церква Миколи у Владичній Слободі. 1669 р. Великий двоповерховий п'ятибанний храм із бароковою дзвіницею XVIII ст. За радянських часів бані храму були зруйновані, потім відтворені.
  • Ансамбль Дмитровського приходу на Наволоці. До складу входять: холодна церква Дмитра Прилуцького (1651, 1711 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із фресками 1710 рр., та тепла барокова церква Успіння (1750 р.) із дзвіницею (1710-і рр.).
  • Церква Іоанна Златоуста (Жінок-Мироносиць). 1664 р. Безстовпний п'ятибанний двоповерховий храм із галереями та шатровою дзвіницею.
  • Стрітенська церква. 17311735 рр. Безстовпний п'ятибанний храм, поєднує риси традиційної архітектури та стилю бароко. Класицистична дзвіниця — початку XIX ст.
  • Залишки теплої Георгіївської церкви колишнього Георгіївського приходу (початок XVIII ст).
  • Андріївська церква у Фрязінові. 16701687 рр. Однобанний двоповерховий храм із шатровою дзвіницею.

У XX ст. до складу Вологди увійшли нові райони — колишні приміські селища. Архітектурні пам'ятки цих приміських територій нині знаходяться в межах міста:

  • Найбільшу історичну цінність має Спасо-Прилуцький Спасо-Преображенський монастир, закладений в XIV ст. преподобним Дмитром Прилуцьким. Архітектурний ансамбль монастиря-фортеці склався, головним чином, у XVIXVII ст. На території монастиря розташовані:
    • Муровані стіни із 5 вежами. 16401642 рр. Довжина — 950 м.
    • Спасо-Преображенський собор. 15371542 рр. Найстаріша збережена споруда Вологди. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із галереями XVII ст., які поєднують його із іншими спорудами монастиря. Із цього храму походять численні ікони XIVXVIII ст.
    • Соборна церква-дзвіниця Олексія. 15371542 рр. Від первісної стовповидної дзвіниці вцілів перший ярус, на якому в 16391656 рр. була надбудована шатрова дзвіниця, що у свою чергу в 1720-і рр. була перебудована у барокову.
    • Введенська трапезна церква. Кінець XVI ст. Однобанна, із двоповерховою трапезною палатою. Прибудови XVII ст.
    • Святі ворота із Вознесенською церквою. XVI ст. Двопролітна брама. Церква над нею — однобанна, безапсидна, із шатровою дзвіницею 1730 р.
    • Монастирські кладові. 1675, 1720 рр.
    • Настоятельський корпус. 1718 р.
    • Келейний корпус. 1645 р., перебудований у XVIII ст.
    • Лікарняна церква Всіх Святих. 1721, 1841 рр.
    • Також на територію монастиря була перенесена у 1962 р. дерев'яна шатрова церква Успіння із колишнього Олександро-Куштського монастиря (1550-і рр.).

Уродженці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность населения Вологда / All Populations. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 31 січня 2019.