Ісер Гарель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гальперін.
Ісер Гарель
Народився1912[3][1][…]
Вітебськ, Російська імперія
Помер18 лютого 2003(2003-02-18)[1][2]
Петах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль
Похованняцвинтар Ярконd
Країна Ізраїль
Діяльністьшпигун, політик, письменник, розвідник
Знання мовіврит і їдиш
ЗакладУряд Ізраїлю
Роки активностіз 1942
Посададепутат Кнесету[d][5]
Військове званняполковник
ПартіяNational Listd

Ісер Гарель ((івр. ‏איסר הראל‎‏‎‎‎, ім'я при народженні Ізраїль Натанович Гальперін) (1912(1912) — †18 лютого 2003) — ізраїльський державний діяч, директор ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Вітебську (Російська імперія, сучасна Білорусь) в родині рабина Натана-Нети Гальперина та доньки багатого промисловця Йохведи (Левіна). Родина мала завод з вироблення оцту — подарунок батька матері. Після перевороту 1917 його родина втратила все майно, яке було конфісковане більшовиками. 1922 року вони емігрували до Латвії та оселилися у Даугавпілсі, де Гарель навчався у початковій і середній школі.

1930 року емігрував до Палестини. Був членом кібуцу Шфаїм де працював на цитрусовій плантації та пакувальником. В цей період одружився з іншим членом кібуцу Рівкою. 1935 року Ісер з дружиною перевезли свої родини до Ізраїлю. Для цьго їм довелося взяти кредит про домомогу з погашенням якого від просив керівництво кібуцу. Після відмови вони залишили кібуц та з батьками переїхали до Герцлії.

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

Майже відразу після приїзду вступив до лав «Аґани»

Службу почав в 1940 у складі служби безпеки «Шерут Едіот» у так званому «Єврейському дивізіоні» Шай (в 1942 очолив). У 1944 він був переведений в Тель-Авів у відділ внутрішньої безпеки Хагани. У 1946 році призначений начальником відділу внутрішньої безпеки, а в 1947 році — керівником Шай в районі Тель-Авіва[6].

Після заснування Служби загальної безпеки 30 червня 1948 очолив її. У 1952 Гарель став керівником політичної розвідки — Мосад і залишався на цій посаді до 1963 року. У ці ж роки Гарель одночасно очолював об'єднаний комітет керівників усіх ізраїльських секретних служб і був радником прем'єр-міністра з питань оборони і безпеки.

Особисто очолював операцію з пошуку та викрадення Адольфа Айхмана в Аргентині.

Після відставки з поста керівника Мосаду з вересня 1965 року по червень 1966 був радником з питань розвідки і боротьби з терором прем'єр-міністра Леві Ешколя. З 17 листопада 1969 по 21 січня 1974 року був депутатом Кнесету 7-го скликання.

Помер 18 лютого 2003 року в віці 91 років у медичному центрі «Бейлінсон» у Петах-Тікві.

Родинні зв'язки

[ред. | ред. код]
  • брат Давід Натанович Гальперін (1917—1942), загинув у бою під Наро-Фомінськом.
  • донька працює в Загальній службі безпеки Ізраїлю.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Babelio — 2007.
  3. ↑ ISNI — 2012.
  4. ↑ Faceted Application of Subject Terminology
  5. ↑ חה"כ איסר הראל (הלפרין) — Кнесет.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 20 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Млечин Л. М. Моссад. Тайная война. — 2 изд.. — М.: Центрполиграф, 2004. — С. 28, 146. — 511 с. — 8000 экз. — ISBN 5-9524-1115-0.
  • Капитонов К. А. Израиль. История Моссада и спецназа. — М.: АСТ, 2005. — С. 17-39. — 446 с. — (Воюющая страна). — 5000 экз. — ISBN 5-17-02-8779-8.
  • Певзнер Ю., Чернер Ю. На щите Давидовом начертано «Моссад». — Москва: Терра, 2001. — 427 с. — (Секретные миссии). — ISBN 5-275-00303-X.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ісер_Гарель