Моссад
| Моссад | |
|---|---|
| івр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים | |
 | |
 прапор | |
 | |
| Гасло | При нестачі піклування падає народ, а за багатьох радників процвітає (Прип. 11:14) |
| Тип | спецслужба[d] |
| Засновник |
Іссер Харель Давид Бен-Ґуріон |
| Засновано | 13 грудня 1949 |
| Країна |
 Ізраїль |
| Штаб-квартира | Рамат-га-Шарон (32°08′32″ пн. ш. 34°48′14″ сх. д. / 32.14244200002777774° пн. ш. 34.80400100002777464° сх. д.) і Hadar Dafna Buildingd |
| Офіс голови | Director of the Mossadd |
| Керівник | Давид Барнеа (червень 2021) |
| Штат працівників | засекречено (≈7000) |
| Бюджет | засекречено (≈2,73 млрд доларів) |
| Вебсайт: mossad.gov.il | |
 | |
 Моссад у Вікісховищі | |
Мосса́д (івр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים, Ha-Mōśād le-Mōdī`īn ū-le-Tafqīdīm Meyūhadīm; га-Мосад ле-модіін у-лє-тафкідім меюхадім — «Відомство розвідки і спеціальних завдань») — зовнішня розвідувальна служба Ізраїлю, одна з трьох основних спецслужб Ізраїлю поряд з АМАНом (Управлінням військової розвідки) та Шабаком. Також його називають «політичною розвідкою» Ізраїлю, за своїм призначенням та функціями подібний до ЦРУ[1][2]. Вважається однією з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі.
До сфери діяльності «Моссаду» входять безпосередньо розвідка (збір інформації), проведення різних операцій під прикриттям та контртерористичних операцій. «Моссад» не пов'язаний з жодним із демократичних інститутів Ізраїлю, його діяльність не регулюється законодавством Ізраїлю жодним чином (навіть Основними законами), тому нерідко «Моссад» характеризується як «держава в державі» або глибинна держава[3]. Відомості про бюджет та чисельність співробітників «Моссаду» фактично мають характер державної таємниці. За деякими оцінками, щорічний бюджет становить 10 млрд шекелів (близько 2,73 млрд доларів США), а до лав розвідслужби залучено близько 7 тисяч осіб: за цими показниками серед країн західного світу «Моссад» поступається лише ЦРУ[4].
Логотип та девіз[ред. | ред. код]
На емблемі організації зображена менора, яка є гербом Держави Ізраїль, і девіз: «При нестачі піклування падає народ, а за багатьох радників процвітає» (Прип. 11:14.). Разом з цим, до недавнього часу девізом «Моссаду» був інший вірш з тієї ж книги: «Тому з думкою веди війну твою» (Прип. 24:6)[5].
Розташування[ред. | ред. код]
Головний офіс організації розташований у Тель-Авіві на бульварі царя Шауля. Основні оперативні підрозділи з 1989 року розташовані у передмістях Тель-Авіва. Кількість працівників орієнтовно становить 1200 осіб. Від 1 червня 2021 року керівником (директором) відомства є Давид Барнеа.
Основні цілі та задачі[ред. | ред. код]
«Моссад» збирає та аналізує розвідувальну інформацію, а також проводить таємні спеціальні операції за межами країни.
Основними напрямками діяльності організації «Моссад» є[6]:
- Таємний збір інформації за межами Ізраїлю
- Запобігання терористичній діяльності проти ізраїльських та єврейських об'єктів за кордоном
- Розвиток і підтримка особливих таємних зв'язків за кордоном
- Запобігання розробці та купівлі запасів неконвенційної зброї ворожими державами
- Здійснення репатріації євреїв з країн, офіційний виїзд до Ізраїлю з яких є неможливим
- Отримання стратегічної, політичної та оперативної розвідувальної інформації
- Виконання особливих операцій за межами Ізраїлю
Методи роботи[ред. | ред. код]
«Ізраїльська розвідка повинна виконувати роль гаранта безпеки євреїв по всьому світу. Таємна діяльність повинна ґрунтуватись на сучасних технологіях, використовувати найновіші досягнення в області шпигунства, підтримуючи зв'язки з дружніми службами.»— Реувен Шілоах — перший директор «Моссад»
Шілоах сформулював так звану «Периферійну концепцію» — пріоритетність встановлення та розвитку зв'язків з країнами Африки та Азії, які не перебували в безпосередній близькості до Ізраїлю.
Загальна інформація та особливості[ред. | ред. код]
Діяльність «Моссаду» глибоко засекречена, й інформація про цю спецслужбу та її роботу з'являється, як правило, або через багато років після подій, або внаслідок невдач і провалів. До кінця 1990-х офіційно не розголошувалося навіть ім'я начальника служби[7].
Служба «Моссаду» — офіційно цивільна структура, тому в ній не використовуються військові звання[2].
Керівники Моссаду[ред. | ред. код]
| Ім'я директора | Вступ на посаду | Відставка |
|---|---|---|
| Реувен Шілоах | 13 грудня 1949 | 12 вересня 1952 |
| Ісер Гарель | 13 вересня 1952 | 26 березня 1963 |
| Меїр Аміт | 27 березня 1963 | початок 1968 |
| Цві Замір | 1968 | 1974 |
| Іцхак Хофі | 1974 | 26 червня 1982 |
| Нахум Адмоні | 27 червня 1982 | 1989 |
| Шабтай Шавіт | 1989 | 1996 |
| Дані Ятом | 1996 | 24 лютого 1998 |
| Ефраїм Галеві | 25 лютого 1998 | 1 жовтня 2002 |
| Меїр Даган | 2 жовтня 2002 | 31 грудня 2010 |
| Тамір Пардо | 6 січня 2011 | 6 січня 2016 |
| Йосі Коен | 6 січня 2016 | 1 червня 2021 |
| Давид Барнеа | 1 червня 2021 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дмитро Прохоров (2003). Спецслужби Ізраїлю. Досьє. Спецслужби світу (Москва: «Олма-Пресс»). с. 384. ISBN 5765421024. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 11 травня 2009. (рос.)
- ↑ а б Моссад (рос.). Agentura.ru. Архів оригіналу за 31 серпня 2011. Процитовано 27 жовтня 2008.
- ↑ Ронен Бергман. Архівована копія. Архівовано з джерела 15 серпня 2018. Процитовано 2023-02-08.|title=The secret history of Mossad, Israel's feared and respected intelligence agency|date=2018|language=en|place=London|видання=New Statesman|місяць=8|число=15|issn=1364-7431|archiveurl=
- ↑ Levinson C. A Golden Age for the Mossad: More Targets, More Ops, More Money // Haaretz. — 2018. — . — 9. Архівовано з джерела 24 серпня 2018.
- ↑ Український Моссад. Навіщо нам нова спецслужба - Korrespondent.net. web.archive.org. 11 березня 2016. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2022.
- ↑ Офіційний сайт «Моссад» [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] (ייִדיש)
- ↑ Розвідка зі збоєм (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Моссад [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Вебсторінка «Моссад»
| |||||||||||||||||
|
