Їржі Прохазка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Їржі Прохазка
чеськ. Jiří Procháska
Народився10 квітня 1749(1749-04-10)[2][3][…]
Blížkoviced[4][5][6]
Помер17 липня 1820(1820-07-17)[1][2][…] (71 рік)
Відень, Австрійська імперія[1][3][…]
ПохованняВідень
Країна Австрійська імперія
Діяльністьофтальмолог, лікар, психіатр, професор, невролог, фізіолог, анатом, письменник, педагог, агроном, письменник-документаліст
Галузьанатомія[2] і офтальмологія[2]
Alma materВіденський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь
ВчителіJoseph Barthd
Знання мовлатина[7][2] і німецька[2][8]
ЗакладКарлів університет і Віденський університет
Нагороди
Кавалер лицарського хреста ордена Леопольда (Австрія)
Меморіальна дошка на честь Їржі Прохазки

Їржі Прохазка (*10 квітня 1749, місто Бліжковіце, тепер Південно-Моравської область — †17 липня 1820, Відень) — чеський лікар, анатом, фізіолог і психолог. Закінчив Віденський університет (1776). Професор Віденського (1778–1780 і 1791–1818) та Празького (1780—91) університетів. Відомий як лікар-офтальмолог. Особливо цінні дослідження Прохазки з анатомії та фізіології нервової системи. Прохазка — один з основоположників рефлекторної теорії, що стала основою нейрофізіології. Заснував у Відні й Празі анатомічні музеї та наукове медичне товариство у Празі. Почесний член університетів та наукових установ ряду країн.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #104211520 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  3. а б в г Dr. Constant v. Wurzbach Prochaska, Georg // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 23. — S. 333.
  4. а б The Fine Art Archive — 2003.
  5. а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  6. Olomouc City Library regional database
  7. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  8. CONOR.Sl

Джерела

[ред. | ред. код]