Аарне Ерві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аарне Ерві
Ім'я при народженні фін. Aarne Adrian Elers
Народився 19 травня 1910(1910-05-19)[4][1][…]
Форсса, Канта-Гяме, Тавастгуська губернія, Російська імперія[1]
Помер 26 вересня 1977(1977-09-26)[1][2][…] (67 років)
Гельсінкі, Фінляндія[1]
Країна  Фінляндія
Діяльність архітектор
Alma mater Helsingin Suomalainen Yhteiskoulud
Науковий ступінь архітектор

Аарне Ерві (фін. Aarne Adrian Elers; 19 травня 1910, Форсса — 26 вересня 1977, Гельсінкі) — один з чільних архітекторів реконструкції після Другої світової війни у Фінляндії.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерві народився у Форссі, вивчав архітектору у Гельсінському технологічному університеті (закінчив у 1935). Після його закінчення він працював в архітекторських фірмах Альвара Аалто і Тойво Паатела, перш ніж відкрити власний офіс в 1938 році.

Ерві був одним з піонерів у використанні бетонних елементів у фінській архітектурі, працюючи над дизайном будівлі Портанії Гельсінського університету в 1949 році. Він також спроектував гідроелектростанції та житлові приміщення для співробітників компанії для компанії Oulujoki Oy. Одна з найбільших гідроелектростанцій Фінляндії в Пяякоскі була спроектована Ерві, як і майже всі довколишні забудови Леппініємі.

Найвідомішою його розробкою є план центру міста Тапіола, який переміг на конкурсі дизайну, що відбувся в 1954 році. Він також спроектував багато інших будівель, включаючи центральну вежу, торгові центри Тапіонторі та Хейкінторі та плавальний зал.

Ерві був почесним членом Американського інституту архітекторів і отримав почесний докторський ступінь в Штутгартському університеті.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]