Алвар Аалто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алвар Аалто
фін. Alvar Aalto
Alvar Aalto1.jpg
Народження 3 лютого 1898(1898-02-03)[1][2][…]
Смерть 11 травня 1976(1976-05-11)[1][2][…] (78 років)° серцево-судинні захворювання
Поховання
Гієтаніємі[5] : 
зображення місця поховання
Країна
(підданство)		 Flag of Finland.svg Фінляндія[6]
Навчання Гельсінкський політехнічний інститутd і Jyväskylän Lyseon lukiod
·Йонас Гейска
Діяльність архітектор, дизайнер, містобудівник
Праця в містах Фінляндія, Швеція, США, Німеччина та ін.
Архітектурний стиль урбаніст
Найважливіші споруди • Санаторій у Пайміо (Фінляндія), 1929—1933.• Виставочний павільйон Фінляндії на Всесвітній виставці в Нью-Йорку, 1939.• Ратуша в Сяйнятсало (Фінляндія), 1949—1952.• Будинок культури робітників у Гельсінкі, 1955—1958.• Комплекс будівель політехніки в Отаніемі.• Палац конгресів Фінляндія Тало (Хол Фінляндія) в Гельсінкі;
Членство Американська академія мистецтв і наук, Congrès International d'Architecture Moderned і Американська академія мистецтв та літератури
Нагороди
Автограф Aaltofirma.jpg
Сайт alvaraalto.fi
CMNS: Алвар Аалто у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Аалто.
Хол Фінляндія (1962—1971)

Алва́р Гуго́ Аа́лто (фін. Hugo Alvar Henrik Aalto; 3 лютого 1898, Куортане — 11 травня 1976, Гельсінкі) — фінський урбаністичний архітектор та дизайнер, визначна постать в архітектурі Фінляндії, один з піонерів сучасної світової архітектури та яскравий представник скандинавського дизайну. Також вважається одним із основоположників інтернаціонального стилю.

Працював у Фінляндії, Швеції, США, Німеччині та інших країнах.

Від строго геометричних форм ранніх споруд Аалто прийшов до самобутнього поєднання національних традицій, принципів функціоналізму й органічної архітектури, до свободи й гнучкості об'ємно-просторової композиції, вміло вписаної в природне середовище. В спорудах архітектор щедро застосовував дерево.

На початку кар'єри значний вплив на його формування мали такі видатні архітектори як Ґуннар Асплунд та Свен Маркеліус.

Характеристика творчості[ред. | ред. код]

Кар'єра Аалто припала на період інтенсивного економічного зростання та зростаючої індустріалізації Фінляндії, тому була тісно пов'язана з діяльністю провідних промисловців країни. Серед них особливо виділяється сім'я Альстрем-Гулліхсен (швед. Ahlström-Gullichsen), члени якої забезпечували Аалто замовленнями і надавали необхідну свободу.

За свою довгу кар'єру Аалто зробив значний внесок у становлення таких архітектурних стилів, як північний неокласицизм XX століття (1920-ті) і модернізм (від інтернаціонального стилю 1930-х до витонченого функціоналізму з органічними елементами пізнішого часу). У меблевому дизайні його роботи вважаються чистими зразками скандинавського дизайну з притаманною стилю простотою, мінімалізмом і функціональністю. Характерною рисою авторського стилю Аалто було ставлення до своїх робіт як до «абсолютних творів мистецтва» (нім. Gesamtkunstwerk), що на практиці означає не тільки проектування самої будівлі, але і продумування всіх дрібниць та деталей — матеріалу і кольору поверхонь, зміни освітлення протягом дня, дизайну освітлювальних приладів, фурнітури, скління, тощо. Тут проглядається його бачення архітектури як форми реалізації внутрішньої ідеї.

Біографія[ред. | ред. код]

Алвар Аалто народився 3 лютого 1898 року в общині Куортане в західній Фінляндії в сім'ї землеміра Йохана Хенріка Аалто та начальниці поштового відділення Сельми Матільди Аалто. У сім'ї говорили фінською (батько) та шведською (мати) мовами. Коли Алвару виповнилось п'ять років уся родина переїхала спочатку до Алаярві, а потім до Ювяскюля в центральний Фінляндії. Там він закінчив ліцей (Jyväskylä Lyceum). У 1916 році вступив до Політехнічного інституту міста Гельсінкі, де навчався у Армаса Ліндгрена.

У 1918 році навчання було перервано громадянською війною. Аалто брав участь у бойових діях на боці «білих». По закінченню війни повернувся в ряди студентів та в 1921 році здобув диплом архітектора.

Формування стилю та вплив[ред. | ред. код]

Зазнав впливу неокласицизму Гуннара Асплунда та естетики європейського архітектурного авангарду, на основі чого сформував індивідуальну манеру. В пошуках нових конструктивних форм надавав перевагу природним матеріалам (експерименти з гнутою деревиною: меблі, безпредметні композиції).

В 1923 році відкриває своє перше бюро в Ювяскюля.

В 1933 році переїхав до Гельсінкі, де відкрив власну фірму «Артек», яка почала займатись виготовленням предметів інтер’єру, що стали в майбутньому зразками фінського дизайну.

Основні споруди[ред. | ред. код]

  • Вілла Маннер Теуся, 1923.
  • Будинок трудящих, Ювяскюля, Фінляндія, 1924—1925.
  • Міська бібліотека у Виборзі, 1928—1935.
  • Санаторій у Пайміо, Фінляндія, 1929—1933.
  • Промислові споруди в Топпілі, 1930—1931.
  • Власний дім у Гельсінкі, 1935—1936.
  • Промислові споруди в Сунілі, 1936—1939.
  • Целюлозна фабрика с житловим кварталом, Котка, Фінляндія, 1936—1954.
  • Вілла Майреа в Нормаркку, Фінляндія, 1938—1939.
  • Виставочний павільйон Фінляндії на Всесвітній виставці в Нью-Йорку, 1939.
  • Кампус університету MIT в Массачусетсі, 1947—1949.
  • Ратуша в Сяйнятсало, Фінляндія, 1949—1952.
  • Мерія в Ювяскюля, Фінляндія, 1949—1952.
  • Політехнічний інститут в Еспоо, Фінляндія, 1949—1964.
  • Промислові споруди в Оулу, 1951—1957.
  • Будинок культури робітників у Гельсінкі, 1955—1958.
  • Церква трьох хрестів в Іматрі, Фінляндія, 1955—1958.
  • Житлові будинки в Бремені, 1958—1963.
  • Павільйон для заходів, Базош-сюр-Гвіонн, Франція, 1956—1961.
  • Палац конгресів Фінляндія Тало (Хол Фінляндія) в Гельсінкі; головну будівлю зведено 1971, крило, в якому розмістився зал для проведення конгресів — 1976.
  • Церква Ріола в Вергато, Італія, 1978.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

Своє уявлення про гідність творчої праці Аалто показав у проекті власної майстерні поблизу Гельсінкі (1955), яка має внутрішній двір у формі амфітеатру.

З 1928 по 1954 роки – був членом оргкомітету міжнародних конгресів з сучасної архітектури.

З 1943 по 1958 роки – був президентом Союзу фінських архітекторів.

У 1957 році – став Почесним іноземним членом Американської академії мистецтв і наук.

З 1963 по 1968 роки – був президентом Академії Фінляндії.

Пам'ять про Алвара Аалто[ред. | ред. код]

  • Університет Аалто (фін. Aalto-yliopisto) — новий університет, який був створений 1 січня 2010 року через об’єднання трьох вищих навчальних закладів Фінляндії, які спеціалізуються у сфері технологій і дизайну
  • Медаль Алвара Аалто — одна з найбільш престижних міжнародних нагород в галузі архітектури.

Дизайн[ред. | ред. код]

Ваза Аалто

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Alvar Aalto
  4. ↑ а б https://www.mfa.fi/kokoelmat/arkkitehdit/alvar-aalto/
  5. ↑ Hautahaku
  6. ↑ Museum of Modern Art online collection

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алвар_Аалто&oldid=30720854