Абу-л-Фазл
| Абу-л-Фазл | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
14 січня 1551[1] Аґра | |||
| Помер |
12 серпня 1602[2] (51 рік) Лахор, Імперія Великих Моголів | |||
| Країна |
 Імперія Великих Моголів | |||
| Діяльність | філософ | |||
| Мова творів | перська | |||
| Magnum opus | Акбар-наме | |||
| Конфесія | іслам | |||
| Брати, сестри | Файзі | |||
|
| ||||
 Абу-л-Фазл у Вікісховищі | ||||
Абу-л-Фазл (1551 — 1602) — індійський хроніст та філософ, візир, радник і друг Акбара.
Знайомий з багатьма релігіями та сектами, переконував Акбара додержуватися політики віротерпимості. Вів усе його дипломатичне листування з іноземними державами.
Був убитий за наказом сина Акбара Джахангіра, який боявся посилення впливу Абу-л-Фазла на свого батька.
Написав на фарсі велику хроніку правління Акбара «Акбарнаме», найціннішою частиною якої є «Постанови Акбара» («Анні Акбарі», т. 1-2, Калькутта, 1867-77), що містять описи різних областей Могольської держави, таблиці податкового відомства, різні постанови та автобіографію. Від Абі-л-Фазла також збереглася збірка дипломатичних послань — «Збірка Абу-л-Фазла» («Іншан Абу-л-Фазл»). Стиль Абу-л-Фазла повний риторики та патетики, в його час вважався зразковим.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Abu'l-Fazl_ibn_Mubarak
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
|
