Абу Муслім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу Муслім
араб. أبو مسلم
перс. بهزادان
Народився не раніше 718 і не пізніше 719
Ісфаган, Омеядський халіфат або Мерв, Хорасан, Омеядський халіфат
Помер лютий 755
Seleucia-Ctesiphond, Аббасидський халіфат
Країна  Омеядський халіфат
 Аббасидський халіфат
Діяльність воєначальник, Валі, da'i
Знання мов арабська і перська
Учасник Abbasid Revolutiond і Battle of the Zabd
Посада візир і головнокомандувач
Конфесія іслам
Родичі Goudarzd і Bozorgmehrd

Абу Муслім (Абдаррахман ібн Муслім) (727—755) — вождь повстання, яке завалило халіфат Омеядів. Ще юнаком приєднався до прихильників Аббасидів, на той час претендентів на халіфський престол. Підняв у Мервській оазі повстання проти Омеядів (747), до участі в якому залучив незадоволених Омеядами іранських селян, деякі арабські племена, рабів-втікачів, а також іранських землевласників декханів. Поряд з шиїтами та хариджитами в повстанні брали участь хураміти — прихильники соціальної рівності та громадської власності на землю. Абу Муслім обіцяв селянам зниження податків та скасування примусових робіт. У 747 році до нього приєднався представник впливового північноіранського жрецького роду Халід ібн Бармак. В цьому ж році повстанці захопили Мерв, в 748 Нішапур і Тус, в 749 році розбили омеядські війська біля Нехавенда, на початку 750 отримали вирішальну перемогу на річці Великий Заб.

Після утвердження халіфату Аббасидів (749—750) Абу Муслім залишився намісником Хорасану. Вбитий за наказом халіфа Мансура, який боявся великого впливу Абу Мусліма.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961