Август фон Вердер
Август фон Вердер | |
---|---|
нім. Karl Wilhelm Friedrich August Leopold Graf von Werder[1] | |
Ім'я при народженні | нім. Karl Wilhelm Friedrich August Leopold Graf von Werder[1] |
Народився | 12 вересня 1808[2][3][1] Бочаги, Черняховський район, СРСР[1] |
Помер | 12 вересня 1887[2][3][4] (79 років) Ґрушево, Ґміна Білоґард, Білоґардський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща[1] |
Країна | Королівство Пруссія[1] Німецький Райх[1] |
Діяльність | військовослужбовець |
Alma mater | Прусська військова академія (1836) |
Знання мов | німецька[3][1] |
Учасник | французько-прусська війна[1], Кавказька війна[1] і Австро-прусська війна[1] |
Титул | граф[d][1] |
Посада | педагог[1], командир[1] і почесний шеф |
Військове звання | лейтенант[1], оберлейтенант[1], капітан[1], майор[1], лейтенант-полковник[1], полковник[1], генерал-майор[1], генерал-лейтенант і генерал від інфантерії[1] |
Рід | Werderd[1] |
Нагороди | |
Граф Карл Фрідріх Вільгельм Леопольд Август фон Вердер (нім. Karl Friedrich Wilhelm Leopold August Graf von Werder; 12 вересня 1808 — 12 вересня 1887) — видатний прусський воєначальник, генерал піхоти (1870).
В 1825 році вступив в 1-й гвардійський полк. В 1842 році був відряджений на Кавказ, де брав участь в Кавказькій війні, був важко поранений.
Після повернення в 1846 році до Німеччини був зарахований в прусський Генеральний штаб. В 1863 році призначений командиром 8-ї піхотної бригади, з 1864 року — командир 4-ї гвардійської піхотної бригади, з 1865 року — 3-ї піхотної дивізії. Під час австро-прусської війни дивізія Вердера у складі 2-го армійського корпусу армії принца Фрідріха Карла брала участь у боях при Гічіномі і Кеніггреці.
При оголошенні в 1870 році війни Франції Вердер перебував в штабі кронпринца і після битви при Верте призначений командиром Баварсько-Вюртембергского корпусу, а потім начальником військ, які облягали Страсбург. Після капітуляції цієї фортеці 27 серпня Вердер отримав в командування 14-й армійський корпус, якому доручено було перепинити ворогові дорогу з південного сходу до обложеного Бельфора. Зайнявши Везуль, Діжон і Безансон, Вердер став в центрі формування нової французької армії Бурбакі. Спроба Джузеппе Гарібальді захопити Діжон була ним відбита, а французький корпус генерала Камілля Кремера, що мав намір пробитися з Нюї до Бельфора, був також змушений відступити. Коли ж, нарешті, на звільнення Бельфора з'явилася армія Бурбакі, Вердер, який любив говорити, що «зупинятися і чекати — найгірше з усіх рішень», стягнув свої війська біля Везуля і несподіваним ударом у фланг Бурбакі біля Віллесекселя 9 січня 1871 року змусив його відступити до річки Лізен. З'єднавшись із знову сформованими II і ѴI корпусами, які прибули з Німеччини, Вердер дав Бурбакі бій на Лізені, поблизу Діжона, і після триденного бою (15-17 січня 1871) змусив відступити до Швейцарії, де той склав зброю.
Після закінчення війни, Вердер був затверджений на посаді командира XIV армійського корпусу. У 1879 році йому був подарований графський титул. Незабаром Вердер вийшов через хворобу у відставку і помер в маєтку Грюссов в Померанії.
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня (Російська імперія; 1842-46) — за заслуги у Кавказькій війні.
- Орден Адольфа Нассау, командорський хрест 2-го класу з мечами (Герцогство Нассау; 16 квітня 1861)
- Орден Леопольда (Австрія), командорський хрест (19 грудня 1863)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (Російська імперія; 11 червня 1864)
- Медаль «За підкорення Західного Кавказу» (Російська імперія; 16 вересня 1864)
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія; 30 січня 1865)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (20 вересня 1866) — за заслуги під час австро-прусської війни.
- дубове листя (18 січня 1871)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу (4 грудня 1966)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Орден Святого Георгія 3-го ступеня (Російська імперія; 30 жовтня 1870) — «У відплату відмінною хоробрості і мужності, наданих під час військових дій німецьких військ у Франції. »
- Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами (22 січня 1871)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (1 лютого 1871)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Великий хрест Залізного хреста (22 березня 1871)
- Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест (4 квітня 1871)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (6 квітня 1871)
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія; 20 червня 1871)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест з мечами, золотою короною та діамантами (14 жовтня 1875)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою (22 вересня 1877)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
- Орден Вірності (Баден)
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест
- Почесний хрест (Шварцбург) 1-го класу
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
- Орден Білого Орла (Російська імперія)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія)
- Почесний громадянин міст Карлсруе, Штеттін і Грефрат
Ім'я Вердера носять казарми бундесверу в Саарлуї (Graf-Werder-Kaserne), вулиці в численних німецьких містах і центральна площа південної частини Карлсруе.
- Вердер, Август-Карл, граф // Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
- Судравский В. К. Кавалеры ордена Святого Великомученика и Победоносца Георгия за 140 лет (1769—1909 гг.) // «Военный сборник», 1909, № 3—12; 1910, № 1—12
- Мольтке Г. История германо-французской войны 1870—1871 гг. М., 1937
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119434911 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
- Народились 12 вересня
- Народились 1808
- Померли 12 вересня
- Померли 1887
- Померли в Західнопоморському воєводстві
- Кавалери командорського хреста ордена Леопольда (Австрія)
- Кавалери ордена «Pour le Mérite» з дубовим листям
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Великого хреста Залізного хреста
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Баварія)
- Кавалери Великого хреста ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери почесного хреста 3-го класу ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери ордена Чорного орла
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Почесні лицарі ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Нагороджені почесним хрестом (Шварцбург)
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Святого Володимира 4 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Георгія 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Графи Німеччини
- Генерали піхоти (Пруссія)
- Учасники австро-прусської війни
- Учасники французько-прусської війни
- Почесні громадяни міст Німеччини
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Почесні громадяни міст Польщі