Адельгейд Кофлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адельгейд Кофлер
Адельгейд та Людвіг Кофлер (у центрі)
Ім'я при народженнінім. Adelheid Schaschek[1]
Народилася24 червня 1889 року
Хаугсдорфd, Голлабрунн, Нижня Австрія, Австро-Угорщина[1]
Померла27 липня 1985 року
Іннсбрук, Австрія
Країна Австрія
Діяльністьфізико-хімік, мінералогиня, лікарка-офтальмологиня
Alma materВіденський університет
Знання мовнімецька[2]
ДітиДвоє синів та дочка

Адельгейд Кофлер, уроджена Шашек (24 червня 1889, Гаугсдорф — 27 липня 1985, Інсбрук) — австрійська винахідниця, мінералог та офтальмолог. Вона була аспіранткою / доктором медичних наук у Віденському університеті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після відвідування державної школи в Амштеттені, Нижня Австрія, Адельгейд Шашек навчалася з 1903 по 1907 рік у муніципальному ліцеї для дівчат у Брно, Чехія, і з 1907 по 1911 рік у Віденському університеті. У 1911 році вона склала викладацький іспит, який дав їй право викладати математику, природничу історію та фізику молодим студенткам ліцею. У 1912 р. вона склала іспит на придатність для викладання в учительських навчальних закладах та в школах вищого рівня для дівчат. Потім вона викладала в ліцеї для дівчат у віденському районі Маріагільф.

Під керівництвом Фрідріха Йоганна Карла Бекке вона працювала над докторською дисертацією з мінералогії, а в 1913 р. отримала ступінь доктора філософії від Віденського університету. Починаючи з 1917 року вона вивчала медицину в тому ж університеті, отримавши там доктор медичних наук у 1921 році, спеціалізуючись на офтальмології.[3]

Того ж року вона одружилася з фармакологом Людвігом Кофлером (1891–1951) у Відні.[4]

У 1925 році Адельгейд Кофлер переїхала з родиною до Інсбрука. З початку 1930-х років вона допомагала чоловікові в його дослідженні в Інституті фармакогностики Університету Інсбрука. Використовуючи свої знання з мінералогії, вона провела дослідження поведінки змішаних кристалів під час плавлення та кристалізації. Разом із чоловіком вона розробила гарячий мікроскоп Кофлера (термомікроскоп) [3][5] та гарячу лавку Кофлера.[6] Значна частина її досліджень була зосереджена на поліморфізмі, тут вона співпрацювала з колегою-дослідницею Марією Кунерт-Брандштеттер.

Гаряча лавка Кофлера із зразками для калібрування.

Дослідження Кофлерів, проведене спільно, поєднало академічні сили обох вчених.

Далі Людвіг повідомив метод визначення показника заломлення за допомогою нагрівання: невідоме змішували з декількома фрагментами одного з 23 різних сортів скла; відмінності зникали, коли показник заломлення скла та розплаву збігалися. Розвиваючи ці ідеї далі, Кофлери розробили мікромасштабну версію методу молекулярної маси Раста з камфорою та невідомим разом на нагрітій лавці. Тоді Адельгейд поставила дві речовини поруч на лаві і мігла спостерігати, як вони плавляться окремо, і спостерігати за їх взаємодією на межі поділу. Це призвело до досліджень кокристалів та евтектики. Мікрофотографії ілюструють ці чудові статті.[6]

У Кофлерів були дочка Еріка (1922–2012) та двоє синів Гельмут та Вальтер (1928 р.н.), які проводили дослідження разом із батьком наприкінці 1940-х — на початку 1950-х. Її чоловік покінчив життя самогубством у 1951 р.[6]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1954 — Премія Фріца Прегла
  • 1980 — Австрійський почесний знак "За науку і мистецтво" Першого ступеня

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Kofler, Adelheid (1936). Mikroskopische Untersuchung der Mutterkornalkaloide. I. Ergotamin und Ergotaminin. Archiv der Pharmazie. 274 (7): 398—414. doi:10.1002/ardp.19362740704. (Microscopic investigations of the ergot alkaloids I. Ergotamine and Ergotamine)
  • Kofler, Ludwig; Kofler, Adelheid (1940). Der Mischschmelzpunkt unter dem Mikroskop. Angewandte Chemie. 53 (37–38): 434—435. doi:10.1002/ange.19400533708.
  • —— (1942). Über die Isodimorphie von β-Naphthol und Naphthalin. Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft (A and B Series). 75 (8): 998—1001. doi:10.1002/cber.19420750812.
  • —— (1943). Zur Polymorphie organischer Stoffe: Acridin, Brenzcatechin, Diphenylamin und Korksäure. Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft (A and B Series). 76 (9): 871—873. doi:10.1002/cber.19430760906. (Polymorphism of organic substances: acridine, catechol, diphenylamine and suberic acid)
  • —— (1943). Mikro-Thermoanalyse organischer Zweistoffsysteme. Die Naturwissenschaften. 31 (47–48): 553—557. Bibcode:1943NW.....31..553K. doi:10.1007/BF01469010.
  • —— (1950). Hydrate unter dem Heizmikroskop. Chemische Berichte. 83 (6): 594—599. doi:10.1002/cber.19500830616.
  • —— (1951). Zur Kenntnis der Hexachlor-cyclohexane und ihrer Gemische, I. Mitteil.: Polymorphie. Chemische Berichte. 84 (4): 376—381. doi:10.1002/cber.19510840406.
  • Kofler, L.; Kofler, A. (1954). Thermo-Mikro-Methoden zur Kennzeichnung organischer Stoffe und Stoffgemische (вид. enlarged, 3rd). Verlag Chemie. (Micro-Methods for the Identification of Organic Substances and Mixtures of Substances; 1st edition, 1945; 2nd edition, 1948)
  • —— (1955). Mikrothermoanalyse des Systems NaNO3-KNO3. Monatshefte für Chemie und Verwandte Teile Anderer Wissenschaften. 86 (4): 643—652. doi:10.1007/BF00902291.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Schmid M. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 491–492. — ISBN 978-3-205-20238-7 — doi:10.7767/9783205205883
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ а б Kofler, Adelheid. Österreichisches Biographisches Lexikon ab 1815 (2. überarbeitete Auflage - online ), Austrian Centre for Digital Humanities and Cultural Heritage. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  4. ↑ Hickel, Erika (1979). Kofler, Ludwig. Neue Deutsche Biographie [Online-Version]. 12: 420. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2021.(in German)
  5. ↑ Kumar, Arun; Singh, Pritam; Nanda, Arun (2020). Hot stage microscopy and its applications in pharmaceutical characterization. Applied Microscopy. 50 (1): 12. doi:10.1186/s42649-020-00032-9. ISSN 2287-4445. PMC 7818341. PMID 33580349.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ а б в Sella, Andrea (4 грудня 2018). The Koflers' Hotbench. Chemistry World. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Адельгейд_Кофлер