Айна Султанова
| Айна Султанова азерб. Ayna Mahmud qızı Sultanova | |
 | |
| Народження: |
1895 Pirəbədild, Кубинський повіт, Бакинська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: |
3 липня 1938 Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Країна: | СРСР |
| Партія: | КПРС |
| Шлюб: | Hamid Sultanovd |
| Нагороди: |  |
Айна Султанова (1895, Пиребедиль — 1938) — азербайджанська державна діячка, революціонерка, феміністка та юристка. Одна з перших азербайджанських революціонерок[1]. Вела революційну роботу в Москві, Астрахані, Баку (1918—1920)[2]. Перша редакторка журналу «Шарк гадини»[2]. Обіймала посади наркома юстиції і голови Верховного Суду Азербайджанської РСР[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в 1895 році в селищі Пиребедиль Кубинського повіту Бакинської губернії[1]. Мала брата Газанфара Мусабекова. У 1912 році закінчила жіночу гімназію Святої Ніни в Баку (нині в будівлі гімназії розташована школа № 134). Після закінчення викладала в цій школі[3]. У 1917—1918 рр. тісно співпрацювала з більшовиками[3]. З липня[4] 1918 року — член КПРС[2].
У серпні 1919-го року переїхала до Москви на навчання до Комуністичного університету імені Я. Свердлова. Одночасно з цим в 1919—1920 роках працювала в Москві секретаркою у відділі Близького Сходу при Народному комісаріаті закордонних справ Російської СФРР. У Радянському Азербайджані протягом десяти років працювала в апараті ЦК АКП(б) — спочатку інструкторкою-організаторкою жіночого відділу, з 1924 по 1930 роки — заступницею, а пізніше — завідувачкою відділу робітниць і селянок[5].
У 1930-1937 роках очолювала жіноче відділення в Закавказькому окружному комітеті ВКП(б). Після навчання в Московському інституті Червоної професури була призначена наркомом освіти, пізніше — наркомом юстиції.[3]
Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора[6].
У липні 1937 року Айна Султанова поїхала до Москви з намірами відновитися в партії, однак майже відразу після приїзду заарештована. З пред'явленого обвинувачення випливало, що Айна Султанова займалася контрреволюційною діяльністю, спрямованою проти СРСР, брала участь у контрреволюційних розмовах. Поміщена до Бутирської в'язниці, а 1 листопада цього ж року в повній ізоляції від інших ув'язнених була перевезена спецконвоєм до Баку.
Під час слідства у справі Султанової часто виникали проблеми зі свідками і проблеми з показами. Жоден зі свідків не поміняв згодом свої свідчення, через що були відсутні вагомі причини для утримання Айни Султанової в ізоляції і проведення подальших слідчих дій.
Виїзною сесією Воєнної Колегії Верховного Суду СРСР під головуванням Матулевича, в ході 45-ти хвилинного судового засідання була засуджена до вищої міри покарання — розстрілу.[7]
3 липня 1938 року Айна Султанова розстріляна разом з братом Газанфаром Мусабековим і чоловіком Гамідом Султановим як «вороги народу»[3]. У 1956 році реабілітована як обмовлена С. В. Атакішевим[8].
Пам'ять[ред. | ред. код]
У Баку й інших містах Азербайджану існують вулиці, які носять її ім'я[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б А. М. Султанова // Активные борцы за советскую власть в Азербайджане. — Б.: Азербайджанское государственное издательство, 1957. — С. 110.
- ↑ а б в г Мамедов С. Страницы жизни. — Б.: Ишыг, 1973. — С. 47. — 116 с.
- ↑ а б в г Məhərrəm Zülfüqrlı, tarix elmləri namizədi. Sovet dövrünün heykəlləri Ayna Mahmud qızı Sultanova (азерб.) // 525-ci qəzet: газета. — 15 aprel 2009. — S. 5.
- ↑ Воспоминания азербайджанских коммунистов о В. И. Ленине / Под ред. Д. В. Гулиева и М. С. Искендерова. — Б.: Азербайджанское государственное издательство, 1958. — С. 84. — 84 с.
- ↑ Коллективизация сельского хозяйства в Азербайджане / Под ред. Дж. Б. Гулиева. — Б.: Элм, 1982. — Т. I. — С. 296. — 321 с.
- ↑ Жертви Репресій 30-х років, Айна Султанова — Громадсько-політичний і літературно-художній ілюстрований щомісячний журнал. Орган ЦК ЛКСМ Азербайджану, випуск від жовтня 1988 року. 1988. С. 19.
- ↑ Жертвы репрессий 30-х годов (рус.) // Общественно-политический литературно-художественный иллюстрированный ежемесячный журнал. Орган ЦК ЛКСМ Азербайджана. — 1988. — С. 19-24.
- ↑ Копія вироку Військової колегії ВС СРСР від 26 квітня 1956 р. у справі М. Д. Багірова, Т. М. Борщева, Р. А. Маркаряна, X. В. Григоряна, С. В. Атакишиева і С. Ф. Ємельянова. Архів оригіналу за 10 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Министерство туризма и культуры. Карта Азербайджана. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
|
- Народились 1895
- Уродженці Бакинської губернії
- Померли 3 липня
- Померли 1938
- Померли в Баку
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Генеральні прокурори Азербайджану
- Азербайджанські комуністи
- Азербайджанські революціонери
- Азербайджанські феміністки
- Жінки-політики Азербайджану
- Розстріляні політики
- Жінки-політики XX століття
- Юристки
- Страчені жінки
- Революціонерки