Алоїз I
| Алоїз I | |
|---|---|
| Alois I. | |
 Портрет князя Алоїза пензля Петера Едварда Штроелінга, 1794 | |
| 9-й князь Ліхтенштейну | |
| Початок правління: | 18 серпня 1781 |
| Кінець правління: | 24 березня 1805 |
| Інші титули: | герцог Опава та Ягерндорф, граф Ритберг |
| Попередник: | Франц Йосиф I |
| Наступник: | Йоганн I |
| Дата народження: | 14 травня 1759[1][2] |
| Місце народження: | Відень |
| Дата смерті: | 24 березня 1805[1][2] (45 років) |
| Місце смерті: | Відень |
| Поховання | Сімейна гробниця Ліхтенштейнівd |
| Дружина: | Кароліна фон Мандершайд-Бланкенхайм |
| Діти: | не було |
| Династія: | Ліхтенштейни |
| Батько: | Франц Йосиф I |
| Мати: | Леопольдіна фон Штернберг |
| Нагороди: |  |
Алоїз I (нім. Alois I.), ім'я при народженні Алоїз Йозеф Йоганнес Непомук Мельхіор фон унд цу Ліхтенштейн (нім. Alois Josef Johannes Nepomuk Melchior von und zu Liechtenstein), (14 травня 1759 — 24 березня 1805) — 9-й князь Ліхтенштейн у 1781—1805 роках, син попереднього князя Ліхтенштейну Франца Йосифа I та графині Леопольдіни фон Штернберг. Помер бездітним, внаслідок чого трон Ліхтенштейну успадкував його молодший брат Йоганн.
Алоїз народився 14 травня 1759 року у Відні. Він був п'ятою дитиною та третім сином в родині кронпринца Ліхтенштейну Франца Йосифа та його дружини Леопольдіни фон Штернберг. Хлопчик мав старшого брата Франца де Паулу, який пішов з життя наступного року, та сестер Леопольдіну й Марію Антонію. Ще один брат помер до його народження. Згодом сім'я поповнилася молодшими дітьми: Йоганном, Філіпом та Марією Йозефою.
Країною в той час втретє правив його двоюрідний дід Йосиф Венцель I, який не мав нащадків. Після смерті того у 1772 році престол перейшов до батька Алоїза. Франц Йосиф I зміг розширити як земельні володіння, так і художню колекцію країни, а також зміцнив господарство.
_(full_version).jpg)
Алоїз успадкував владу в князівстві у серпні 1781. До цього часу він встиг побувати на військовій службі в імперській армії та взяти участь у війні за баварську спадщину. Остаточно він залишив армію у 1783 році, одружившись та присвятивши себе веденню державних справ.[3]
Ставши правлячим князем, у віці 24 років Алоїз побрався із графинею Кароліною фон Мандершайд-Бланкенхайм, якій за кілька днів перед весіллям виповнилося 15 років. Вінчання пройшло у Фелдсберзі, моравському володінні Ліхтенштейнів, 16 листопада 1783. Спільних дітей у подружжя не було, проте Кароліна у 1790-х народила сина та доньку від роману з австрійським офіцером.
У 1799 році в країну було вторгнення французьких військ під проводом Андре Массена.
Головним чином князь цікавився лісівництвом і садівництвом, внаслідок чого ліси Ліхтенштейну перебували у відмінному стані.[3] Прокладав дороги. Підтримував розвиток гірничого діла у моравських володіннях, яке приносило чималий прибуток. Збудував чавуноливарний завод в Оломоуці.
Розширив бібліотеку Ліхтенштейнів, купуючи цілі колекції книжок. Наймав сезонні театральні трупи та утримував оркестр. Реконструював палац Ліхтенштейнів на Герренгассе у Відні за проектом Йозефа Гардмута.[4]
Під час його правління в Ліхтенштейні відбулася остання в історії князівства смертна кара: у Вадуці була страчена злодюжка Барбара Ерні.
Мав слабке здоров'я і помер 45 років. Похований у крипті дому Ліхтенштейнів у Вранові (сучасна Чехія).
- Орден Золотого руна № 836 (Австрійська імперія).
| Філіп-Еразм Ліхтенштейн | Крістіана Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор | Карл Людвіг Дітріхштайн | Марія Тереза фон Траутмансдорфф | Франц Даміан фон Штернберг | Марія Йозефа фон Траутмансдорфф | Конрад Сигізмунд фон Штархемберг | Марія Леопольдіна Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Емануїл Ліхтенштейн | Марія Анна Дітріхштайн | Франц Філіп фон Штернберг | Леопольдіна фон Штархемберг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франц Йозеф I | Леопольдіна фон Штернберг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Алоїз | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Liechtenstein, Alois Joseph Fürst von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 15. — S. 139.
- ↑ а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ а б Constantin von Wurzbach: Liechtenstein, Alois Joseph Fürst von. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 15. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1866, стор. 139 [1] [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Палац Ліхтенштейнів [2] (нім.)
- JUŘÍK, Pavel. Moravská dominia Liechtensteinů a Dietrichsteinů. 1. vyd. Praha: Libri, 2009. 419 стор. ISBN 978-80-7277-403-6.
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Генеалогія Алоїза Ліхтенштейна [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія замку Вальтіце [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (чес.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| |||
