Карл I (князь Ліхтенштейну)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл I фон Ліхтенштейн
нім. Karl І. von und zu Liechtenstein
Карл I фон Ліхтенштейн
Портрет 1625 року
Перший князь Ліхтенштейну
Спадкоємець: Карл Ейсебіус Ліхтенштейн
 
Народження: 30 липня 1569(1569-07-30)
Valtice[d], Бржецлав, Південноморавський край, Чехія
Смерть: 12 лютого 1627(1627-02-12) (57 років)
Прага, Чехія
Династія: Ліхтенштейни
Батько: Гартманн II фон унд цу Ліхтенштейн
Мати: Анна Марія цу Ортенбург
Дружина: Анна Марія фон Чорна-Гора унд Аусзее
Діти: Анна Марія
Франциска Барбара
Карл Ейсебіус
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна

Медіафайли у Вікісховищі?

Карл фон Ліхтенштейн (нім. Karl von und zu Liechtenstein; *30 липня 1569 — †12 лютого 1627) — родоначальник княжого роду Ліхтенштейнів, вірнопідданий Габсбургів у роки Тридцятирічної війни, що отримав від імператора княжий титул. Перший серед Ліхтенштейнів кавалер Ордена Золотого руна.

Біографія[ред. | ред. код]

Карл був старшим сином Гартманна II фон Ліхтенштейна та Анни Марії цу Ортенбург. Хоча виховувався він у протестантській вірі, у 1599 році Карл перейшов у католицизм і вступив на службу до імператора Священної Римської імперії Рудольфа II, який незабаром призначає його на посаду головного інтенданта. На цій посаді Карл перебував до 1607 року.

У суперечці за землі між імператором та спадкоємцем престолу ерцгерцогом Матіасом, Карл приймає сторону другого, за що той, на знак подяки, дарує Карлу в 1608 році спадковий титул князя.

У 1614 році князь Карл I приєднує до своїх земель сілезьке герцогство Троппау.

Під час Тридцятирічної війни Карл виступає на боці Католицької ліги. Він бере участь у придушенні Богемського повстання, в арештах і стратах уцілілих учасників битви на Білій Горі. У подяку за це, у 1622 році імператор Фердинанд II призначає Карла на посаду губернатора і віце-регента Богемії та робить кавалером Ордена Золотого Руна. У тому ж році Карл приєднує до своїх володінь герцогство Егерндорф і ряд володінь, конфіскованих у заколотників.

Після смерті Карла 12 лютого 1627 року, князівський титул, відповідно до сімейної угоди 1606 року, успадковує його старший син Карл Ейсебіус.

Родина[ред. | ред. код]

Крім Карла, у Гартманна II, який належав до Нікольсбурзької (нім. Nikolsburger) гілки династії Ліхтенштейн, та його дружини Анни Марії цу Ортенбург, було ще, принаймні, двоє синів: Максиміліан (нім. Maximilian) та Гундакер (нім. Gundaker).

Прийнявши католицизм та вступивши на службу до імператора, брати уклали у 1606 році нову Сімейну угоду, згідно з якою, старший син найстарішої гілки династії отримував право називатися спадкоємцем та міг представляти династію як Регент Роду Ліхтенштейн. Умови цієї угоди, включно з іншими уточненнями, були об'єднані у новому Законі про Княжу династію 1993 року, який сформував основні права спадкоємства трону в Князівстві Ліхтенштейн[1].

Діти[ред. | ред. код]

У 1592 році Карл одружився з Анною Марією фон Чорна-Гора унд Аусзе (нім. Anna Maria Schembera von Czernahor von Boskowitz, 15691625), з якою у нього було, принаймні, четверо дітей:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]