Аль-Ахталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль-Ахталь
араб. الأخطل التغلبي
Народився640[1][2][3]
Аль-Хіра, Наджаф, Ірак
Помер710[2][3]
Джезіре
Країна Омеядський халіфат
Діяльністьпоет
Мова творіварабська
Жанрпанегірик, сатира і хамріят
Конфесіяхристиянство

Аль-Ахталь ат-Таглібі, справжнє ім'я Гійас ібн Гаус (араб. الأخطل التغلبي‎, близько 640 — близько 710) — арабський поет. Належав до арабського християнського племені тагліб. Жив в Дамаску при дворах омейядських халіфів[4].

Ахталь — прізвисько, означає — «балакун» або «людина з довгими, висячими вухами». На жаль, час і причини отримання такого імені не відомі.[5]

Творчість

[ред. | ред. код]

Багата поетична спадщина аль-Ахталя включає в себе політичну поезію, численні панегірики Омейядам і їх іракським намісникам. Блискучі полемічні вірші на адресу його суперника Джарір ібн Атіі принесли аль-Ахталю широку популярність в мусульманському світі. Аль-Ахталь був також великим майстром поезії про вино. Ці вірші відрізняються точністю і яскравістю деталей і часто виростають в живі і реалістичні картини дійсного життя, передають особисті переживання, радощі й прикрощі любові і дружби і т. ін. Творчість аль-Ахталя зазнала впливу доісламскої арабської поезії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  3. а б Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  4. Ayyildiz, Esat (27 грудня 2017). El-Ahtal'ın Emevilere Methiyeleri. Ankara Üniversitesi Dil ve Tarih-Coğrafya Fakültesi Dergisi (тур.). Т. 57, № 2. ISSN 2459-0150. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  5. Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о Славянах и Русских: (с половины VII в. до конца X в. по Р. X.). — СПб., 1870.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]