Альфред Еспінас
| Альфред Еспінас | |
|---|---|
| фр. Alfred Espinas | |
 | |
| Народився | 23 травня 1844[1][2][3] Сен-Флорантен |
| Помер | 24 лютого 1922[1][2][3] (77 років) Сен-Флорантен |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | філософ, соціолог, перекладач художніх творів |
| Alma mater | ліцей Людовика Великого і Вища нормальна школа |
| Науковий ступінь | доктор мистецтва[4] (1877) |
| Знання мов | французька[1] і німецька[5] |
| Заклад | Паризький університет |
| Членство | Академія моральних і політичних наук[6] і Société de sociologie de Parisd |
| Посада | декан |
Альфред Віктор Еспінас (фр. Alfred Espinas; 23 травня 1844 — 24 лютого 1922) — французький соціолог і філософ, відомий тим, що вплинув на Ніцше. Він був учнем Оґюста Конта і Герберта Спенсера. Хоча спочатку він був прихильником позитивізму, згодом став відданим реалістом. Еспінас дав сучасне визначення праксеології.
Альфред Еспінас був народжений 23 травня 1844 р. Він відвідував вищу школу у Сансі, де навчався разом зі Стефаном Малларме, отримав диплом з загальної філосоіфї (фр. Agrégé de philosophie, 1871) та ступінь доктора з літератури (фр. Docteur ès lettres, 1877). Еспінас був професором філософії та історії соціальних наук. У 1905 р. був обраний членом Академії моральних і політичних наук.
На Еспінаса вплинули роботи Оґюста Конта та Герберта Спенсера. Разом з Теодюлем Арманом Рібо Еспінас переклав роботу Спенсера «Принципи соціології» (нім. Prinzipien der Soziologie) французькою.
Праця Еспінаса про суспільства тварин (фр. Des sociétés animales) мала вплив на Скіпіо Сігеле (фр. Scipio Sighele) та Фрідріха Ніцше.
Матіас Гросс зазначає, що такі французькі автори, як Альфред Еспінас або Рене Вормс (фр. René Worms) не заперечували істотного існування конфліктів у природі, а натомість посилалися на можливості гармонії та консенсусу.[7]
- Des sociétés animales (1877)
- Витоки технології (1897)
- La philosophie sociale du XVIIIe siècle et la Révolution (1898)
- Декарт і мораль: Etudes sur l'histoire de la philosophie de l'action (1925)
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- ↑ http://rhe.ish-lyon.cnrs.fr/?q=theses-record/888
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Комітет історичних та наукових робіт — 1834.
- ↑ Matthias Groß: Natur. 2014, S. 38 Online-Teilansicht
- Жан Островський, Альфред Еспінас, précurseur de la praxéologie: Ses antécédents et ses successeurs, Librairie Générale de Droit et de Jurisprudence, Париж, 1973
|
