Амбістома тигрова
Амбістома тигрова | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Амбістома тигрова
| ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Ambystoma tigrinum Green, 1825 | ||||||||||||||||||||||
Поширення тигрової амбістоми | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Siren operculata Proteus neocaesariensis Axolotus philadelphicus Siredon harlanii Salamandra tigrina | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Амбістома тигрова (Ambystoma tigrinum) — вид земноводних з роду амбістома родини амбістомові.
Загальна довжина досягає у середньому 20—25 см, іноді до 38 см, з яких близько половини припадає на хвіст. Передні ноги з 4, задні з 5 пальцями. З боків тіла присутні 12 борозенок. Забарвлення дуже мінливе: коричневе або темно-оливкове з жовтими плямами або смугами. Личинки—аксолотлі вони вкрай мінливі за зовнішніми ознаками, розмірами і забарвленням. В акваріумах часто тримають виведених у неволі альбіносів з молочно-білим кольором шкіри і червоними зовнішніми зябрами. Від дорослої амбістоми аксолотля, крім зовнішніх зябер, відрізняє шкірна плавникова складка хвоста, що наявна на спині у вигляді гребеня, і більш пласка і широка голова.
Полюбляє узбережжя озер, ставків, рідше річок. Зустрічається на висоті до 3660 м над рівнем моря. Вдень ховається в норах гризунів. Вночі живиться хробаками, комахами, молюсками та іншими безхребетними.
Ранньою весною, а на півдні наприкінці зими і вдруге влітку йде у водойми для розмноження. Самиці захоплюють клоакою сперматофори, відкладені самцями, і відкладають ікряні мішки, що містять від десятків до 200–500 яєць діаметром 1,9–2,6 мм. Розвиток яєць в природі займає найчастіше 19–50 днів, личинки завдовжки 13-17 мм. Розвиток личинок у воді триває 75-120 днів. Вони змінюються і залишають водойму, досягнувши 8–8,6 см. У горах личинки розвиваються близько року. Доволі часто у личинок, що продовжують рости, розвиваються статеві органи, і вони розмножуються в личинковій стадії. Таке явище отримало назву повної неотенії. Молодь годується інфузоріями, ракоподібними. У дрібних водоймах з високими температурами метаморфоз у цієї амбістоми йде обов'язково і вони швидко перетворюються на дорослих тварин. Навпаки, в глибоких водоймах з низькими температурами залишаються неотенічні личинки — аксолотлі.
Поширена від північної Мексики до Канади.
- Hans-Joachim Herrmann: Amphibien im Aquarium.. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart, 1994. ISBN 3-8001-7287-9
- T. F. Tyning: Stokes Nature Guides: A Guide to Amphibians and Reptiles. Little, Brown & Company (Canada) Limited, Boston 1990.