Амбістома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амбістома
Ambystoma laterale
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Хвостаті (Caudata)
Підряд: Salamandroidea
Родина: Амбістомові (Ambystomatidae)
Рід: Амбістома (Ambystoma)
Tschudi, 1838
Посилання
Вікісховище: Ambystoma
EOL: 15817
ITIS: 173589
NCBI: 8295
Fossilworks: 37378

Амбістома, амблістома (Ambystoma) — рід хвостатих земноводяних родини амбістомових. Найвідоміша тигрова (мексиканська) амбістома (A. tigrinum), неотенічна личинка якої називається аксолотлем. Викопні амбістомові знайдено у верхньокрейдяних, пліоценових: та плейстоценових відкладах Північної Америки.

Опис[ред. | ред. код]

Зовнішнім виглядом та звичками амбістоми нагадують саламандр. Дорослих амбістом відрізняє відсутність зовнішніх зябер і плавникової складки. Тіло стрункіше. Розміри дорослих амбістом — 20—25 см.

Личинки живуть у воді та мають по три пари зовнішніх зябер. Личинки відрощують кінцівки незабаром після вилуплення, з чотирма пальцями на передніх лапах і п’ятьма на задніх. Їхні очі широко розставлені та не мають справжніх повік. Під час метаморфозу зябра личинок зникають, як і плавники. Їх хвости, шкіра та кінцівки стають товщими, формуються повіки очей. Їхні легені стають повністю розвиненими, що дозволяє повністю земне існування.

Деякі види амбістом є неотенічними (тобто зберігають свою личинкову форму в зрілому віці). Найвідоміший приклад — аксолотль. Вони не можуть виробляти тироксин, тому їх єдиним засобом метаморфози є його зовнішня ін'єкція. Зазвичай це скорочує тривалість життя саламандри.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Більшість амбістом відкладає яйця великими грудками у воду, зрідка — на сушу.

Види[ред. | ред. код]

Рід об'єднує понад 20 видів, поширених в Північній Америці від Південної Аляски до Мексики:

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]