Амур жаліється Венері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амур жаліється Венері

Автор Лукас Кранах Старший
Час створення 1526—1527
Розміри 81,3 x 54,6 см
Матеріал олія по дереву
Місцезнаходження Національна галерея (Лондон, Велика Британія)

«Амур жаліється Венері» або «Венера й Амур, який украв стільники» — низка картин німецького художника доби Відродження Лукаса Кранаха Старшого.

Картина написана на античний сюжет, за яким Амур, укравши стільники з медом, був ужалений бджолами. Страждаючи від болючих укусів, маленький бог звернувся за втіхою до Венери. Цей сюжет наявний в одному з творів давньогрецького поета Теокріта (кінець IV — перша половина ІІІ ст. до н. е.)

Відомо більше 20 версій картини авторства самого Кранаха та його майстерні з фігурами в різних позах і відмінностями в деталях. Велика кількість існуючих версій цього сюжету свідчить про те, що це була одна з найуспішніших композицій Лукаса Кранаха Старшого. Найдавніша версія цієї композиції (приблизно 1526—1527 років) зберігається в лондонській Національній галереї.

Лукасу Кранаху Старшему належить ще одна серія картин із Венерою та Амуром, які звичайно називають просто «Венера й Амур».

Версії

[ред. | ред. код]

Версії Лукаса Кранаха Старшого

[ред. | ред. код]
Назва[1] Час створення Техніка Розміри Місцезнаходження Зображення
«Купідон жаліється Венері»[2] 1526—1527 Дерево, олія 81,3 x 54,6 см Національна галерея, Лондон, Велика Британія
«Венера й Купідон — крадій меду»[3] 1527 Дерево, олія 83 x 58,2 см Гюстровський палац (Державний музей Шверіна), Гюстров, Німеччина
«Венера й Купідон»[4] 1529 Дерево, олія 38,1 x 23,5 см Національна галерея, Лондон, Велика Британія
«Венера й Амур — крадій меду»[5] 1530 Дерево, олія 58 x 38 см Державний музей мистецтв, Копенгаген, Данія
«Венера з Купідоном — крадієм меду»[6] бл. 1530 Приватне зібрання
«Венера з Купідоном — крадієм меду»[7] 1530 Приватне зібрання
«Венера й Купідон із медовим стільником»[8] бл. 1531 Дерево, олія 169 x 67 см Галерея Боргезе, Рим, Італія
«Венера й Купідон»[9][10] бл. 1531 Дерево, олія 51 x 35 см Фонд Бемберга, Тулуза, Франція
«Венера й Амур»[11] 1531 Полотно на дереві, олія 176 x 80 см Королівські музеї витончених мистецтв, Брюссель, Бельгія
«Венера й Купідон — крадій меду»[12][13] 1533 Дерево, олія 170,8 x 69,9 см Приватне зібрання, Ангольт, Німеччина
«Венера й Купідон — крадій меду»[14][15] 1534 Дерево, олія 49,5 x 34 см Франконська галерея (Баварський національний музей), Кронах, Німеччина
«Венера й Купідон — крадій меду»[16] бл. 1535 Дерево, олія Музей декоративного мистецтва, Париж, Франція
«Венера з Амуром — крадієм меду»[17] бл. 1537 Дерево, олія 50,1 x 34,4 см Німецький національний музей, Нюрнберг, Німеччина
«Венера й Амур — крадій меду»[18] після 1537 Дерево, олія 174,5 x 65,5 см Берлінська картинна галерея, Берлін, Німеччина
«Венера з Амуром — крадієм меду»[19] після 1537 Дерево, олія 175,4 x 66,3 см Німецький національний музей, Нюрнберг, Німеччина
«Венера з Амуром — крадієм меду»[20] після 1537 Дерево, олія 174 x 66,5 см Музей Креллер-Мюллер, Оттерло, Нідерланди
«Венера з Купідоном, що вкрав мед»[21] після 1537 Приватне зібрання
«Венера з Купідоном, що вкрав мед»[22] бл. 1540 Приватне зібрання
«Венера й Амур»[23] 1532–1554 Дерево, олія 50 x 34 см Була виставлена в Британському посольстві у Варшаві (палац Браницьких); втрачена в 1939—1940 рр.
«Венера й Купідон — крадій меду»[24] Полотно, олія Приватне зібрання

Версії учнів та послідовників Лукаса Кранаха Старшого

[ред. | ред. код]
Автор та назва[1] Час створення Техніка Розміри Місцезнаходження Зображення
Майстерня Лукаса Кранаха Старшого. «Венера й Амур — крадій меду»[25] 1529 Дерево, олія 51,5 x 36,2 см Зібрання Барелла, Глазго, Велика Британія
Невідомий послідовник Лукаса Кранаха Старшого. «Венера з Купідоном, що вкрав мед»[26] бл. 1575—1615 Дерево, олія 26,3 x 17,3 см Національна галерея, Прага, Чехія
Невідомий послідовник Лукаса Кранаха Старшого. «Венера й Амур — крадій меду»[27] бл. 1580—1620 Дерево, олія 36,3 x 25,2 см Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк, США
Невідомий послідовник Лукаса Кранаха Старшого. «Венера з Купідоном — крадієм меду»[28][29] прибл. 1600—1630 Полотно, олія 177,2 x 70,5 см Стара пінакотека, Мюнхен, Німеччина

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Назви подані за музейною атрибуцією.
  2. Venus and Cupid 1526. Cranach Digital Archive. Процитовано 13 травня 2020.
  3. National Gallery acquires new Renaissance master painting. The National Gallery. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  4. Venus og Cupido som honningtyv. Kunstindeks Danmark. Процитовано 6 травня 2020.
  5. Venus mit Cupido als Honigdieb um 1530. Cranach Digital Archive. Процитовано 13 травня 2020.
  6. Venus mit Cupido als Honigdieb 1530. Cranach Digital Archive. Процитовано 13 травня 2020.
  7. Venus and Cupid with a Honeycomb. Galleria Borghese. Процитовано 6 травня 2020.
  8. Vénus et Cupidon — Lucas Cranach. Fondation Bemberg. Архів оригіналу за 19 березня 2005. Процитовано 17 травня 2020.
  9. Vénus et Cupidon. Réunion des Musées Nationaux — Grand Palais photo agency. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2020.
  10. Lucas I Cranach — Vénus et l'Amour. Musées royaux des Beaux-Arts de Belgique. Процитовано 6 травня 2020.
  11. Venus mit Cupido als Honigdieb. Bildindex der Kunst und Architektur. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 6 травня 2020.
  12. Lucas Cranach the Elder and workshop Kronach 1472-1553 Weimar - Venus and Cupid, the Honey Thief. Christie's. Процитовано 6 травня 2020.
  13. Venus mit Amor als Honigdieb 1534. Cranach Digital Archive. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 6 травня 2020.
  14. Fränkische Galerie (PDF). Bayerischen Nationalmuseum. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2021. Процитовано 19 травня 2020.
  15. Le Musée des Arts Décoratifs. Cranach Digital Archive. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 6 травня 2020.
  16. Venus mit Amor als Honigdieb. Germanische Nationalmuseum. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 9 травня 2020.
  17. Venus und Amor als Honigdieb. Bildindex der Kunst und Architektur. Процитовано 9 травня 2020.
  18. Venus mit Amor als Honigdieb. Germanische Nationalmuseum. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  19. Lucas Cranach de Oude (1472—1553) — Venus met Amor als honingdief, na 1537. Kröller-Müller Museum. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  20. Venus with Cupid, stealing honey after 1537. Cranach Digital Archive. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 26 травня 2020.
  21. Venus with Cupid, stealing honey about 1540. Cranach Digital Archive. Процитовано 26 травня 2020.
  22. Catalogue of paintings removed from Poland by the German occupation authorities during the years 1939—1945. 1, Foreign paintings / comp. Władysław Tomkiewicz ; Ministry of Culture and Art. Warsaw. 1950.
  23. Venus with Cupid the Honey Thief. Bridgeman Images. Процитовано 9 травня 2020.
  24. Venus and Cupid the Honey Thief. Visual Arts Data Service. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 травня 2020.
  25. Venus with Cupid Stealing Honey about 1575-1615. Cranach Digital Archive. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
  26. Venus with Cupid the Honey Thief. The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  27. Venus und Amor als Honigdieb. Bayerische Staatsgemäldesammlungen. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 26 травня 2020.
  28. Venus with Cupid as Honey Thief about 1600—1630. Cranach Digital Archive. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 26 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]