Аннелі Отт
| Аннелі Отт | |
|---|---|
| ест. Anneli Ott | |
.jpg) | |
| Міністр культури | |
| 26 січня 2021 — 3 листопада 2021 | |
| Прем'єр-міністр | Кая Каллас |
| Попередник | Тиніс Лукас[en] |
| Наступник | Тійт Терік[en] |
| Міністр публічного управління | |
| 25 листопада 2020 — 25 січня 2021 | |
| Прем'єр-міністр | Юрі Ратас |
| Попередник | Яак Ааб[en] |
| Наступник | Яак Ааб |
| Народилася |
2 травня 1976[1] (47 років) Тарту, Естонська РСР, СРСР |
| Відома як | політична діячка |
| Країна | Естонія |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Політична партія | Народний союз Естонії (2009)[2], Соціал-демократична партія Естонії (2011)[2] і Центристська партія[2] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Аннелі Отт (ест. Anneli Ott; нар. 2 травня 1976, Тарту, Естонська РСР, СРСР) — естонська державна та політична діячка, член Центристської партії Естонії, міністр культури Естонії з 26 січня до 3 листопада 2021 року[3][4], у минулому — міністр державного управління Естонії (2020—2021), член Рійгікогу XIII та XIV скликань (2016—2020), мер Виру (2009—2010).
Біографія[ред. | ред. код]
Походження та навчання[ред. | ред. код]
Аннелі Отт народилася 1976 року в місті Тарту Естонської РСР[5]. Вона навчалася в середній школі Парксепа у Вирумаа, яку закінчила 1994 року. Здобула вищу освіту на факультеті фізичного виховання Талліннського університету 1999 року за спеціальністю «Рух і спортивні науки», а 2000 року отримала додаткову освіту за спеціальністю «педагогіка»[6].
1993 року почала працювати тренеркою у Вируській школі за інтересами[7]
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Політична кар'єра Аннелі Отт почалася в 2005 році, коли вона була обрана до волосної ради Ласва, як представниця Естонського народного союзу, на виборах до місцевих органів влади. З 2 листопада 2005 року до 2009 року була членом Естонського народного союзу.
Аннелі працювала міським головою Виру в 2009—2010 роках. 9 серпня 2009 року Аннелі вступила до Соціал-демократичної партії Естонії, пробувши в ній до 25 квітня 2011 року. Цього ж дня вона перейшла до Центристської партії Естонії. Обрана головою партії у місті Вирумаа.
З 2010 до 2015 року була членом Вируського міського зібрання. З 2014 до 2015 року перебувала на посаді голови зборів. У 2011—2014 роках працювала в Таллінні заступником Старійшини району Нимме. Вона також обіймала посаду генерального директора Ради партнерства Вирумаа[8].
На виборах до Рійґікоґу 2015 року Отт балотувалася в лавах Центристської партії в повітах Виру, Валга і Пилва. Вона отримала 1119 голосів, не потрапивши до парламенту. Проте 19 листопада 2015 року Отт стала членом резервного складу 13-го скликання Рійґікоґу Прійт Тообал. Працювала на посаді заступника спецкомісії по боротьбі з корупцією.
На виборах 2019 року вона балотувалася в цьому ж виборчому окрузі: отримала 1474 голоси і була обрана членом парламенту. Як депутат очолювала комісію у справах Європейського Союзу та входила до складу Комітету національної оборони[9].
З 25 листопада 2020 року до 26 січня 2021 року була міністром державного управління Естонії у другому уряді Юрі Ратаса[5][10][11].
З 26 січня 2021 року Отт була міністром культури Естонії в уряді Каї Каллас[12][13][3]. 2 листопада 2021 року подала у відставку через розбіжності з урядом щодо карантинних обмежень для закладів культури та компенсацій у зв'язку з цим[14].
Партійна приналежність[ред. | ред. код]
З 2 листопада 2005 до 2009 рік Аннелі Отт належала до Естонського народного союзу. З 9 серпня 2009 року до 25 квітня 2011 року була членом Соціал-демократичної партії. Наприкінці квітня 2011 року перейшла до партії «Естонський центр». Обрана головою Центристської партії Вирумаа.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Батько Аннелі Яак Отт обирався міським головою міста Виру[15]. Він та його дружина Гельве Отт (уроджена Тігассон) загинули у вересні 1994 року, коли пором «Естонія» затонув у Балтійському морі, коли вони прямували до шведського міста-побратима Ландскруни. Дядько Аннелі Оттс Юрі Отт працював у місцевому самоврядуванні Таллінна[16].
Анеллі Отт була одружена з 2000 до 2012 року та мала прізвище Війткін. Виховує сина та доньку[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.kul.ee/en/minister-culture-anneli-ott
- ↑ а б в Anneli Ott — Centre of Registers and Information Systems.
- ↑ а б Президент Эстонии утвердила новый состав правительства. ТАСС. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ Anneli Ott resigns as culture minister. Eesti Rahvusringhääling (англійською) . 2 листопада 2021. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ а б Anneli Ott. Republic of Estonia Ministry of Culture. Процитовано 27 січня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Kes on tulevane riigihalduse minister Anneli Ott?. ERR. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|autor=,|aeg=та|vaadatud=(довідка) - ↑ ERR (24 листопада 2020). Kes on tulevane riigihalduse minister Anneli Ott?. ERR (ест.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
- ↑ а б Minister of Public Administration Anneli Ott. valitsus.ee (англ.). 30 листопада 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Kes on tulevane riigihalduse minister Anneli Ott? (ест.). err.ee. 24 listopada 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Q&A: Estonia's government has resigned – what happens next?. ERR. 14 січня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Министр государственного управления Аннели Отт. Valitsus.ee (рос.). Процитовано 6 квітня 2021.[недоступне посилання]
- ↑ Who's who: Estonia's new government. ERR. 26 січня 2021. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ ERR (26 січня 2021). Новое правительство Эстонии вступило в должность. ERR (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Міністерка уряду Естонії пішла з посади через суперечку щодо компенсацій збитків від карантину. Європейська правда (українською) . 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Public administration minister: Good thing I am from far corner of Estonia [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.], Onlinemeldung auf news.err.ee vom 24. Oktober 2020, abgerufen am 25. Oktober 2020 (englisch)
|
