Аркадій Найдіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркадій Найдіч
Варшава, 2013 рік
Варшава, 2013 рік
Варшава, 2013 рік
Країна Латвія Латвія
Німеччина Німеччина
Азербайджан Азербайджан
Народження 25 жовтня 1985(1985-10-25) (39 років)
Рига
Титул гросмейстер (2001)
Рейтинг ФІДЕ 2696 (травень 2016 року)
Піковий
рейтинг
2737 (18-те місце, грудень 2013 року)

Аркадій Найдіч (25 жовтня, 1985, Рига) — азербайджанський шахіст латиського походження, гросмейстер від 2001 року. До року 2015 представляв Німеччину.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Аркадій Найдіч, Дортмунд 2001

1996 року його родина переїхала до Німеччини і оселилась у Дортмунді. 1997 року його тренером був Єжи Коніковський, a потім Ігор Глек. Співпрацював також з Артуром Юсуповим[1]. Невдовзі його шаховий талант почав швидко розвиватися завдяки сприятливим умовам і допомозі Шахової федерації Німеччини. У 16 років став наймолодшим гросмейстером в історії німецьких шахів i потрапив до когорти провідних шахістів тієї країни.

У 2001 році зіграв у Дортмунді матч з Ельмірою Скрипченко, перемігши 7 — 3, а також поділив 1-ше місце на турнірі за швейцарською системою у Фюрті. Через рік святкував перемогу в Грісгаймі, Ессені та Бад-Цвестені. Зіграв також у Дортмунді матч з Яном Тімманом, який завершився внічию 4 — 4. 2003 року поділив 2-ге місце на турнірі Corus Chess–B у Вейк-ан-Зеє. У 2004 році записав до свого доробку перший значний успіх на елітному турнірі, поділивши 1-ше місце на Sparkassen Chess Meeting у Дортмунді (разом з Вішванатаном Анандом). 2005 року досягнув значного успіху, одноосібно перемігши на дуже сильному турнірі (перед, зокрема, Володимиром Крамником, Петером Леко, Веселином Топаловим i Майклом Адамсом), попри те що мав найнижчий рейтинг серед учасників i був теоретично найслабшим учасником. Тоді він став наймолодшим в історії тріумфатором а також першим німецьким шахістом, який переміг на традиційному елітному турнірі. Того самого року переміг на сильному посіяному турнірі зі швидких шахів Dutch Rapid Open у Влардингені[2]. 2006 року посів 4-те місце на чемпіонаті Європи, який відбувся в Кудашасах[3]. У 2007 році переміг на чемпіонаті Німеччини, який відбувся в Бад-Кенігсгофені[4], святкував перемогу також на сильному відкритому турнірі в Баку (перед Вадимом Малахатьком, Люком Ван Велі, Олексієм Федоровим, а також Найджелом Шортом). У 2009 році поділив 1-ше місце в Дайцизау (турнір Neckar-Open, разом з Фернандо Перальтою i Акселем Бахманном). 2010 року переміг у Монреалі. 2011 року здобув перемогу в Дайцизау. 2013 року поділив 1-ше місце (разом з Ріхардом Раппортом) на турнірі Tata Steel–B у Вейк-ан-Зеє. У 2014 році переміг на турнірі Zurich Christmas Open у Цюриху[5]. 2015 року поділив 1-ше місце на турнірі 3rd GRENKE Chess Classic у Баден-Бадені (на дограванні поступився Магнусові Карлсену)[6].

Неодноразово представляв Німеччину на командних змаганнях, зокрема,:

1 квітня 2009 року став першим в історії німецьким шахістом, який подолав межу 2700 рейтингових пунктів. Найвищий рейтинг в кар'єрі дотепер мав станом на 1 грудня 2013 року, досягнувши 2737 пунктів, посідав тоді 18-те місце в світовій класифікації ФІДЕ), водночас посідав 1-ше місце серед німецьких шахістів[10].

У жовтні 2014 року Аркадій Найдіч одружився з ізраїльською шахісткою Юлієй Швайгер[11]. 2015 року Аркадій поміняв федерацію з німецької на азербайджанську[12].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ciekawe sylwetki szachowe: Arkadi Naiditsch. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  2. Naiditsch wins Dutch Rapid Open. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 9 травня 2016.
  3. 7th European Individual Chess Championship 2006. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  4. Arkadij Naiditsch holt sich den Meistertitel. Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 9 травня 2016.
  5. Arkadij Naiditsch wins 38th Zurich Christmas Open. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 9 травня 2016.
  6. Carlsen wins GRENKE Classic after armageddon tie-break. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  7. OlimpBase. Процитовано 27 листопада 2013.
  8. OlimpBase. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  9. OlimpBase. Процитовано 27 листопада 2013.
  10. Top lists records: Naiditsch, Arkadij. Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  11. McGourty, Colin (12 серпня 2015). Naiditsch: "I’m not afraid of anybody". chess24.com (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2018.
  12. Arkadij Naiditsch to play for Azerbaijan. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  13. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]