Ашлямфу

Ашлямфу

Необхідні компоненти	локшина і омлет
Медіафайли у Вікісховищі

Ашлямфу — національна страва дунганів. Локшина зі шматочками крохмалю. Готується в багатьох азійських країнах. На пострадянському просторі найбільшу популярність здобув ашлянфу, який готується в місті Каракол, адміністративному центрі, та в селі Кизилсу (Покровка) Іссик-Кульської області Киргизстану.

Історія

Історія цієї страви не зовсім зрозуміла. За одними джерелами, його привезли дунгани-переселенці з Китаю.

Китайці й дунгани називають його льон-фін, що означає «холодний крохмаль», але в Китаї цю страву готують дещо інакше.

У Киргизстані ашлямфу отримав велику популярність, проводяться конкурси з приготування та зі швидкісного поїдання ашлямфу. Можна припустити, що до назви популярного китайської страви «льон-фин» (у дунган «лянфу»), додалося тюркське «аш» (страва, їжа). Звідси й вийшло «ашлянфу»/«ашлямфу». Очевидно, що з додаванням нових інгредієнтів (локшина, яйця) до «лянфу», знадобилося нова назва: «ашлянфу».

Приготування

Складові страви — локшина, соус, заварний крохмаль, омлет.

Локшина може бути з пшеничного борошна або бобового крохмалю. Її відварюють та промивають. Соус може бути різноманітним, це або «лазо» чи овочевий, відомі також варіанти з додаванням м'яса. Крохмаль вариться 15-20 хвилин на повільному вогні, охолоджується та ріжеться на частини. Яйця для омлету збиваються, обсмажуються, готовий «млинець» ріжеться дрібною соломкою. При подачі всі інгредієнти викладаються в тарілку та посипають рубаною зеленню.

Посилання

• Киргизия: рецепт Ашлянфу, дунгане, русско-китайский перевод [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Ашлямфу»-»Дунганская Кухня»….Острота азиатских блюд.Ашлямфу на счастье.В средней Азии. 2012.11.09. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
• Ашлямфу [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)