Омлет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішаний омлет та квашена капуста
Приготування фаршированого омлета
Омлет з сосисками

Омле́т — смажена страва із суміші збитих яєць, молока, сметани чи вершків та соли із додаванням різноманітних спецій. Для приготування омлетів також використовують меланж або яєчний порошок. Назва походить від фр. omelette, яке походить від давнішого amelette, що виникло шляхом метатези з *alemette, джерелом якого є alumelle, пов'язане з дфр. lemelle — «тонка пластинка металу» (на основі схожості форми)[1].

За технологією приготування омлети поділяють на натуральні, мішані з гарніром, фаршировані гарніром.

Омлети, приготовлені з додаванням овочів, свіжої зелені, молочних або м'ясних продуктів називають мішаними.

Омлети, в які наприкінці смаження кладуть підготовлені як начинку продукти, називаються фаршированими.

Готують омлети з двох - трьох яєць.

Підготовлені яєчні продукти з'єднують з молоком і сіллю добре розмішують, злегка збиваючи до утворення на поверхні піни.

У підготовлену масу додають трохи розтопленого вершкового масла.

На одне яйце використовують 0.5 г солі і 15 мл молока.

Перед подаванням омлети викладають в овальну мельхіорову тарілку, поливають вершковим маслом і посипають посіченою зеленню.

У більшості національних кухонь є свої різновиди омлету: іспанська тортилья, італійська фріттата, японські ому-райсу та ому-соба, з рисом та морепродуктами.

У багатьох регіонах України поширена пряженя — яєчня колочена з борошном і молоком [2]. Готується переважно на салі. Пряженя слобідська готується з додаванням ковбаси, гуцульська - сметани та кукурудзяного борошна.

Протягом тривалого часу вважалось, що омлет винайшли австралійські бідняки, оскільки в класичний варіант омлету додавалось багато черствого хліба. Але виявилось, що рецепт омлету придумав віденський кухар XIX століття — спеціально до столу австрійського імператора Франца Йосифа І.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — С. 187. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 495. 

Література[ред. | ред. код]

  • З. Клиновецька, Страви й напитки на Україні — Київ — Львів — 1913 — Ст.97
  • Л. Я. Старовойт, М. С. Косовенко, Ж. М. Смирнова, Кулінарія — Київ — Вища школа 1992 р.—С.196

Посилання[ред. | ред. код]