Ая Накамура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Шиманський Василь (внесок, журнали) о 05:55 UTC (376 хвилин тому).
Ая Накамура
Основна інформація
Повне ім'яфр. Aya Danioko[1]
Дата народження10 травня 1995(1995-05-10)[2][3] (29 років)
Місце народженняБамако, Малі[4][5]
Роки активності2014 — тепер. час
ГромадянствоФранція[6][5] і Малі[7]
Професіїспівачка, авторка пісень
Інструментивокал[d]
Жанриафробіт[8], French R&Bd[8], поп[8], поп-урбанd, Зук і Реггетон
ПсевдонімиAya Nakamura[1]
ЛейблиWarner Music Franced, Rec. 118d і Parlophone Records
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ая Даніоко, професійно відома як Ая Накамура (фр. Aya Nakamura; 10 травня 1995, Бамако, Малі) — франко-малійська співачка та автор пісень.

Вона почала публікувати свою музику в інтернеті, отримавши прихильників завдяки пісням «Karma» і «J'ai mal». Дембо Камара, давній друг, став її продюсером і менеджером. Її пісня «Brisé» отримала популярність на YouTube, а дует з репером Fababy[fr] «Love d'un voyou[fr]» вперше потрапив у французький чарт. Вона випустила свій дебютний альбом «Journal intime[fr]» у 2017 році, а у 2018 році випустила альбом «Nakamura»[fr], який був сертифікований діамантовим у Франції та розійшовся тиражем понад 1,2 мільйона копій по всьому світу. Альбом породив хіт-сингли «Djadja[fr]» і «Copines[fr]» і започаткував міжнародну кар'єру співачки. Того ж року вона побила рекорд Едіт Піаф з 1961 року як франкомовну артистку Нідерландів, яку найчастіше слухали[9].

За свою кар'єру Накамура має п'ять пісень номер один і альбом номер один у Франції. Вона отримала нагороду «Victoires de la musique[fr]» за свій альбом 2020 року «Aya»[fr], який став двічі платиновим у 2023 році[10], продавши 200 000 копій. Вона також отримала премію NRJ Music Awards і отримала кілька номінацій на MTV Europe Music Award[en] за найкращий французький акт. Через два роки після релізу «Nakamura» перевищила мільярд[9] стрімів на Spotify, зробивши співачку найбільш слуханою франкомовною виконавицею на платформі[11].

У лютому 2023 року вона стала міжнародною музою краси Lancôme[12].

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Ая Даніоко народилася в Бамако, столиці Малі, 10 травня 1995 року. Вона походить із родини гріотів, західноафриканських оповідачів, співаків і поетів усної традиції. Ая емігрувала до Франції з сім'єю в дитинстві і виросла в Ольне-су-Буа[13]. Вона подала заяву на отримання французького громадянства вже будучи дорослою, і отримала його в травні 2021 року[14][15]. Ая є найстаршою з п'яти братів і сестер[16].

Даніоко вивчала моду в Ла-Курнев. У 2017 році в інтерв’ю для Le Monde вона заявила: «Я хотіла бути модельєром, але це перестало мене приваблювати, тому я співала»[17]. Пізніше вона почала займатися музикою під псевдонімом Ая Накамура, на честь персонажа Хіро Накамури[en] з американської науково-фантастичної теледрами «Герої»[18].

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Цей розділ має вигляд переліку, який краще подати прозою. Ви можете допомогти викласти список прозою, де це доречно. Ознайомтеся з довідкою з редагування. (серпень 2024)

У 2014 році, у віці 19 років, Накамура випустила свій перший сингл «Karma» у Facebook. За допомогою продюсера Сейсі вона створила пісню про розставання «J'ai mal» із мелодією, навіяною зуком.

У 2016 році вона написала пісню «Brisé» з композитором Крістофером Гендою. Після цього Ая випустила «Love d'un voyou[fr]» за участю репера Fababy[fr]. Вона виступала на стадіоні Модібо Кейта[fr] у Бамако, виступаючи на розігріві[en] для американсько-нігерійської зірки Давідо[en][джерело?].

У січні 2016 року вона підписала угоду з «Rec. 118[d]» і «Parlophone», дочірньою компанією Warner Music France[fr]. Того ж року вона випустила сингл «Super Héros» за участю репера Gradur[fr].

25 серпня 2017 року вона випустила свій дебютний альбом «Journal intime[fr]», очолюваний її першим платиновим хітом «Comportement[en]». Платівка була сертифікована платиновою у Франції. 23 вересня 2017 року вона взяла участь у «La Nuit du Mali» на арені «АккорГотелс», щоб відсвяткувати День незалежності Малі[d]. Вона ділила сцену з Уму Сангаре та іншими малійськими артистами, такими як Шейк Тідіан Сек[fr], Лассана Хава та Мокобе[fr][19].

2018–2020: Nakamura

[ред. | ред. код]

6 квітня 2018 року Накамура випустила «Djadja[fr]» — перший сингл зі свого другого альбому, який два тижні поспіль залишався на першому місці у французьких чартах, а згодом був сертифікований діамантовим [20].

Пісня стала хітом у Франції, а також за кордоном. Накамура стала першою французькою артисткою, яка досягла першого місця в Нідерландах з часу Едіт Піаф з «Non, je ne regrette rien» у 1961 році[21].

«Djadja» також була першою франкомовною піснею з 2009 року, яка досягла вершини голландських чартів, останньою була «Alors on danse» бельгійського виконавця Stromae[22]. Тоді «Djadja» підкорила хіт-паради та радіо по всій Європі[23][24][25][26][27][28].

Наступним синглом Накамури став «Copines[fr]», випущений у серпні 2018 року. Він посів четверте місце у Франції, перш ніж піднятися на перше місце в листопаді 2018 року, а також був сертифікований діамантовим[20].

2 листопада 2018 року Накамура випустила свій другий альбом «Nakamura»[fr].

У січні 2019 року вона виграла MME Awards[de] за найкращий альбом в категорії R & B/Urban[en][29].

У лютому 2019 року вона була номінована на «Пісню року» та «Найкращий міський альбом» на France Music Awards[джерело?].

У квітні 2019 року вона випустила кліп на пісню «Pookie[fr]», який став найпопулярнішим музичним відео у Франції того року[30]. У серпні вона випустила ремікс пісні за участю американського репера Lil Pump[31].

У травні 2019 року газета The New York Times назвала її «однією з найважливіших виконавців у Європі в музичному та соціальному плані»[16].

У червні 2019 року вона отримала свою першу номінацію[en] на BET Awards як найкраща міжнародна виконавиця[32].

У жовтні «Djadja» став платиновим в Іспанії[33] та Португалії, а «Pookie» отримав подвійний платиновий статус в Італії[34].

25 жовтня 2019 року Накамура випустила перевидання тепер уже двічі платинового альбому «Nakamura» з п’ятьма новими піснями, включно із синглом «40%[fr]», що потрапив у топ-5[джерело?].

У грудневих підсумках наприкінці року, вона була названа найпопулярнішою французькою виконавицею у 2019 році за версією YouTube та найпопулярнішою французькою виконавицею у 2019 році за версією Spotify[35].

3 січня 2020 року було оголошено про її виступ на тогорічному фестивалі «Коачелла»[36].

12 червня Накамура випустила іспаномовну версію пісні «Djadja[fr]» з колумбійським співаком Малумою[37].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.gala.fr/stars_et_gotha/aya_nakamura
  2. ↑ Libération / D. Alfon — 1973. — 139959 екз. — ISSN 0335-1793; 1766-0556; 2262-4767
  3. ↑ LCI — 1994.
  4. ↑ https://next.liberation.fr/musique/2019/02/06/aya-nakamura-tout-le-monde-lui-court-apres_1707797
  5. ↑ а б Catalog of the German National Library
  6. ↑ Journal officiel de la République française, Journal officiel de la République française. Document administratif — 1868. — ISSN 0242-6773
  7. ↑ https://www.nrj.fr/artistes/aya-nakamura/biographie
  8. ↑ а б в http://www.allmusic.com/artist/mn0003438277/biography
  9. ↑ а б Aya Nakamura, l'artiste française la plus écoutée à l'étranger. L'Obs (фр.). 11 May 2023. Процитовано 28 November 2023.
  10. ↑ Les certifications. SNEP (fr-FR) . Процитовано 28 November 2023.
  11. ↑ Qui est vraiment Aya Nakamura, l'artiste francophone la plus écoutée dans le monde ?. www.rtl.fr (fr-FR) . 19 May 2023. Процитовано 28 November 2023.
  12. ↑ FR, FashionNetwork com. Lancôme choisit Aya Nakamura comme ambassadrice mondiale. FashionNetwork.com (фр.). Процитовано 28 November 2023.
  13. ↑ Oyiri, Christelle (13 November 2018). Aya Nakamura is flipping France's rigid rules, beautifully. The Fader. Процитовано 24 January 2019.
  14. ↑ Pliskin, Fabrice (21 November 2020). Aya Nakamura : « On dit que je suis hautaine. Moi, je vois ça comme de l'assurance » [Aya Nakamura: "They say I'm haughty. I see it as confidence"]. L'Obs (фр.). Процитовано 28 November 2023.
  15. ↑ Salamé, Léa (27 December 2020). Aya Nakamura : « Je ne suis pas née en guerrière mentale ! » [Aya Nakamura: "I wasn't born a mental warrior!"]. France Inter (фр.). Процитовано 28 November 2023.
  16. ↑ а б Peltier, Elian (22 May 2019). 15 European Pop Acts You Might Not Know, but Should. The New York Times. Процитовано 28 March 2024.
  17. ↑ Zinck, Marie (25 August 2017). Aya Nakamura s'invite dans l'arène des musiques urbaines [Aya Nakamura joins the urban music scene]. Le Monde (фр.). Процитовано 28 November 2023. Je voulais être modéliste mais cela a cessé de me plaire, alors j'ai chanté
  18. ↑ Amrani, Iman (23 January 2019). Aya Nakamura: afropop's reluctant face of empowerment. The Guardian. Процитовано 28 March 2024.
  19. ↑ René-worms, Pierre (24 September 2017). La première Nuit du Mali électrise Paris-Bercy. RFI. Архів оригіналу за 27 September 2017.
  20. ↑ а б Peaks in France:
  21. ↑ Cannone, Robin (11 October 2018). Aya Nakamura, l'Europe est totalement gaga de la chanteuse française de Djadja. Le Figaro. Процитовано 11 October 2018.
  22. ↑ Redaction, team (17 August 2018). Voor het eerst in 8 jaar Franstalige hit op 1. De Telegraaf.
  23. ↑ spanishcharts.com – Aya Nakamura – Djadja. spanishcharts.com. Процитовано 2 October 2019.
  24. ↑ Suche - Offizielle Deutsche Charts. offiziellecharts.de (de-de) . Процитовано 16 November 2018.
  25. ↑ Aya Nakamura. ultratop.be/nl/. Процитовано 4 September 2017.
  26. ↑ Veckolista Heatseeker – 27, 6 juli 2018 [Weekly chart Heatseeker – Week 27, 6 July 2018] (швед.). Sverigetopplistan. Процитовано 10 July 2018.
  27. ↑ portuguesecharts.com – Discography Aya Nakamura. portuguesecharts.com. Процитовано 14 October 2018.
  28. ↑ Sverigetopplistan – Sveriges Officiella Topplista. Sverigetopplistan. Процитовано 3 August 2018.
  29. ↑ Music Moves Europe Talent Awards 2019. European commission.
  30. ↑ Aya Nakamura arrive en tête des vidéos les plus vues sur YouTube en 2019 et en France. NRJ. 6 December 2019. Архів оригіналу за 11 April 2020. Процитовано 7 January 2020.
  31. ↑ Aya Nakamura dévoile le remix de Pookie avec Lil Pump. RFM. 2 August 2019.
  32. ↑ Aya Nakamura nominée au BET Awards. 7 television. 17 May 2019. [недоступне посилання з 01.06.2020]
  33. ↑ Top 100 Canciones: Semana 29. Productores de Música de España. Процитовано 21 July 2020.
  34. ↑ FIMI: Certificazioni. Federazione Industria Musicale Italiana. Процитовано 2 December 2019. Note: To retrieve the certifications, 1) type in "Aya Nakamura" in the box of "Filtra", 2) select years in the box of "Anno", 3) select "Singoli online" in the box of "Sezione", 4) click Enter
  35. ↑ Mildred Europa, Taylor (12 December 2019). Becoming the most-streamed French female artist in France and the world, meet Malian-born star Aya Nakamura. Face 2 Face Africa. Процитовано 12 December 2019.
  36. ↑ Pirard, Eloïse (3 January 2020). Breaking news: Aya Nakamura sera à Coachella 2020. ELLE.be (fr-FR) . Процитовано 7 July 2023.
  37. ↑ Aya Nakamura feat. Maluma – Djadja Remix (Music Video), 13 June 2020, процитовано 7 July 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ая_Накамура&oldid=43355414