Баландін Федір Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баландін Федір Володимирович
Народився12 червня 1973(1973-06-12) (51 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьаніматор культури, письменник, драматург, театральний режисер, журналіст, видавець
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2005) і Університет банківської справи Національного банку України (2019)

Федір Володимирович Баландін (нар. 12 червня 1973 в Києві) — український аніматор культури, культуртрегер, дизайнер, письменник, видавець, журналіст, режисер, актор. Засновник і головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest». Директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень (з 2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вищу освіту здобув у Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за фахом «мистецтво кіно-кінооператор», майстерня Василя Кордуна, (2005). Другу вищу освіту здобув в Університеті банківської справи Національного банку України за фахом «антикризовий менеджмент» (2019). Станом на 2024 — аспірант Національного університету «Острозька академія», науковий керівник — професор Петро Кралюк.

Від 2010 до 2014 працював заступником головного редактора газети «Вечірній Київ». Від 2020 по 2022 — директор Агентства з обслуговування театральної та концертної діяльності Департаменту культури КМДА.

Від серпня 2022 — директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.[1]

Реалізовані проєкти

[ред. | ред. код]
  • 1993 року заснував мистецький кнайп-клуб «Купідон», підтримував та допомагав протестно-мистецькому руху «Femen».[2]
  • Разом із Олександром Ірванцем та Юрком Позаяком у 2013 заснував поетичний конкурс «Перша кава», який відбувається в кнайп-клубі «Купідон» щосуботи. Є меценатом конкурсу.[3]
  • Ініціатор видання антології поезій «Перша кава».[3]
  • Натхненник, арт-директор, менеджер, автор та співавтор багатьох творів скульптора Костянтина Скритуцького, а також низки мистецьких об'єктів у сфері публічного мистецтва, зокрема скульптури на Пейзажній алеї та інших публічних просторів у Києві, Астані, пам'ятника Анні Ярославні у Києві, Луцьку, Кракові, Арлоні, Парижі, Джакарті. 
  • Автор ідеї, засновник та Головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» (з 2015[4]), який досліджує і прославляє постать Анни Ярославни, королеви Франції, доньки Ярослава Мудрого та принцеси Інгігерди.[5]
  • Автор ідеї та засновник міжнародного проєкту «Шлях Королеви», яким передбачено встановлення авторських реплік пам'ятника Анні Ярославні в усіх містах Європи, повз які майбутня Королева Франції їхала в Париж.[6]
  • Головний куратор Днів Європи в Україні, Днів Києва в Кракові, Днів Києва в Лейпцигу, Днів Києва в Джакарті, Днів Києва в Брюсселі.
  • Ініціатор та автор концепції створення скверів Анни Київської в Києві та Луцьку, автор концепції.
  • Ініціатор та автор концепції створення в Києві «Бельгійської алеї» (заснована 2018 року).
Федір Баландін на відкритті Музею українського грамзапису, серпень 2023
  • Автор ідеї форми та змісту Музею українського грамзапису.[7]
  • Ініціатор та меценат видання в Україні серії бельгійських коміксів про пригоди славнозвісного журналіста та пошукача пригод Тентена.[8][9]
  • Автор синопсиса, сюжету, характерів драматичної поеми-п’єси «Едігна. Донька Анни Київської та Генріха І. Початок Славного Служіння». Режисер-постановник однойменної вистави.[5][10]

Публікації

[ред. | ред. код]

Автор книжок «Анна Київська» та «Шлях Королеви», співавтор низки наукових публікацій про Анну Київську, автор публікацій в «Українській правді»[11], «Дзеркалі тижня»[12], «Вечірньому Києві»[13], «Афіші» та інших.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

«Подвиг Одеси» (Одеська кіностудія). Режисер Вілен Новак, 1985. Епізод. Юний одесит

«Довга пам'ять» (Одеська кіностудія). Режисер Роман Віктюк, 1985, актор Роль — Федір

«Холодний березень» (Одеська кіностудія), режисер Ігор Мінаєв, 1987. Роль — Відмінник

«Гу-га» (Одеська кіностудія), режисер Вілен Новак, 1989. Роль — Штрафник

«7305» 2011, режисер Ігор Тіхоміров. Роль — жених Пенелопи.

«Довбуш», 2023, режисер Олесь Санін. Роль — Пан Каньовський

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член Національної спілки журналістів України, Міжнародної федерації журналістів, Національної спілки дизайнерів України.

Член редколегії журналу «Київ».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олександра Плакіна (29 травня 2023). На Співочому полі продемонстрували особливості трипільських традицій. Вечірній Київ. Процитовано 24 березня 2024.
  2. Федор Баландин: "Femen приводят нам новых клиентов" (рос.). DSnews.ua. 2 лютого 2012. Процитовано 24 березня 2024.
  3. а б Ірина Павленко (28 червня 2022). “Перша кава” вперше на сторінках Kyiv Post. Kyiv Post. Процитовано 25 березня 2024.
  4. У Софії Київській пройде Перший міжнародний фестиваль мистецтв «АННА ФЕСТ». Рідна країна. 30 червня 2015. Процитовано 25 березня 2024.
  5. а б Наталка Марків (13 травня 2021). Повертаємо Україні знамениті імена: Федір Баландін розповів про святкування Днів Європи у Києві. Вечірній Київ. Процитовано 24 березня 2024.
  6. «Шлях Королеви»: в бельгійському Арлоні урочисто відкрито пам’ятник Анни Київської (+ фото). Портал Києва. 12 жовтня 2019. Процитовано 24 березня 2024.
  7. У Києві відкрився Музей українського грамзапису (+фото). Портал Києва. 27 серпня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
  8. Марія Катаєва (31 березня 2023). У столиці презентують україномовний переклад коміксу про легендарного бельгійського журналіста. Вечірній Київ. Процитовано 2024-03024.
  9. Олег Вергеліс (20 жовтня 2019). Тентен із коміксів — володар світів. ZN.ua. Процитовано 25 березня 2024.
  10. Вистава «Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння». Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Процитовано 25 березня 2024.
  11. Федір Баландін. Українська правда. Процитовано 24 березня 2024.
  12. Федір Баландін. ZN.ua. Процитовано 24 березня 2024.
  13. Федір Баландін. Вечірній Київ. Процитовано 24 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю