Баландін Федір Володимирович
Баландін Федір Володимирович | |
---|---|
Народився | 12 червня 1973 (51 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | аніматор культури, письменник, драматург, театральний режисер, журналіст, видавець |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2005) і Університет банківської справи Національного банку України (2019) |
Федір Володимирович Баландін (нар. 12 червня 1973 в Києві) — український аніматор культури, культуртрегер, дизайнер, письменник, видавець, журналіст, режисер, актор. Засновник і головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest». Директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень (з 2022).
Вищу освіту здобув у Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за фахом «мистецтво кіно-кінооператор», майстерня Василя Кордуна, (2005). Другу вищу освіту здобув в Університеті банківської справи Національного банку України за фахом «антикризовий менеджмент» (2019). Станом на 2024 — аспірант Національного університету «Острозька академія», науковий керівник — професор Петро Кралюк.
Від 2010 до 2014 працював заступником головного редактора газети «Вечірній Київ». Від 2020 по 2022 — директор Агентства з обслуговування театральної та концертної діяльності Департаменту культури КМДА.
Від серпня 2022 — директор Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.[1]
- 1993 року заснував мистецький кнайп-клуб «Купідон», підтримував та допомагав протестно-мистецькому руху «Femen».[2]
- Разом із Олександром Ірванцем та Юрком Позаяком у 2013 заснував поетичний конкурс «Перша кава», який відбувається в кнайп-клубі «Купідон» щосуботи. Є меценатом конкурсу.[3]
- Ініціатор видання антології поезій «Перша кава».[3]
- Натхненник, арт-директор, менеджер, автор та співавтор багатьох творів скульптора Костянтина Скритуцького, а також низки мистецьких об'єктів у сфері публічного мистецтва, зокрема скульптури на Пейзажній алеї та інших публічних просторів у Києві, Астані, пам'ятника Анні Ярославні у Києві, Луцьку, Кракові, Арлоні, Парижі, Джакарті.
- Автор ідеї, засновник та Головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» (з 2015[4]), який досліджує і прославляє постать Анни Ярославни, королеви Франції, доньки Ярослава Мудрого та принцеси Інгігерди.[5]
- Автор ідеї та засновник міжнародного проєкту «Шлях Королеви», яким передбачено встановлення авторських реплік пам'ятника Анні Ярославні в усіх містах Європи, повз які майбутня Королева Франції їхала в Париж.[6]
- Головний куратор Днів Європи в Україні, Днів Києва в Кракові, Днів Києва в Лейпцигу, Днів Києва в Джакарті, Днів Києва в Брюсселі.
- Ініціатор та автор концепції створення скверів Анни Київської в Києві та Луцьку, автор концепції.
- Ініціатор та автор концепції створення в Києві «Бельгійської алеї» (заснована 2018 року).
- Автор ідеї форми та змісту Музею українського грамзапису.[7]
- Ініціатор та меценат видання в Україні серії бельгійських коміксів про пригоди славнозвісного журналіста та пошукача пригод Тентена.[8][9]
- Автор синопсиса, сюжету, характерів драматичної поеми-п’єси «Едігна. Донька Анни Київської та Генріха І. Початок Славного Служіння». Режисер-постановник однойменної вистави.[5][10]
Автор книжок «Анна Київська» та «Шлях Королеви», співавтор низки наукових публікацій про Анну Київську, автор публікацій в «Українській правді»[11], «Дзеркалі тижня»[12], «Вечірньому Києві»[13], «Афіші» та інших.
«Подвиг Одеси» (Одеська кіностудія). Режисер Вілен Новак, 1985. Епізод. Юний одесит
«Довга пам'ять» (Одеська кіностудія). Режисер Роман Віктюк, 1985, актор Роль — Федір
«Холодний березень» (Одеська кіностудія), режисер Ігор Мінаєв, 1987. Роль — Відмінник
«Гу-га» (Одеська кіностудія), режисер Вілен Новак, 1989. Роль — Штрафник
«7305» 2011, режисер Ігор Тіхоміров. Роль — жених Пенелопи.
«Довбуш», 2023, режисер Олесь Санін. Роль — Пан Каньовський
Член Національної спілки журналістів України, Міжнародної федерації журналістів, Національної спілки дизайнерів України.
Член редколегії журналу «Київ».
- ↑ Олександра Плакіна (29 травня 2023). На Співочому полі продемонстрували особливості трипільських традицій. Вечірній Київ. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Федор Баландин: "Femen приводят нам новых клиентов" (рос.). DSnews.ua. 2 лютого 2012. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ а б Ірина Павленко (28 червня 2022). “Перша кава” вперше на сторінках Kyiv Post. Kyiv Post. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ У Софії Київській пройде Перший міжнародний фестиваль мистецтв «АННА ФЕСТ». Рідна країна. 30 червня 2015. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ а б Наталка Марків (13 травня 2021). Повертаємо Україні знамениті імена: Федір Баландін розповів про святкування Днів Європи у Києві. Вечірній Київ. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ «Шлях Королеви»: в бельгійському Арлоні урочисто відкрито пам’ятник Анни Київської (+ фото). Портал Києва. 12 жовтня 2019. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ У Києві відкрився Музей українського грамзапису (+фото). Портал Києва. 27 серпня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Марія Катаєва (31 березня 2023). У столиці презентують україномовний переклад коміксу про легендарного бельгійського журналіста. Вечірній Київ. Процитовано 2024-03024.
- ↑ Олег Вергеліс (20 жовтня 2019). Тентен із коміксів — володар світів. ZN.ua. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Вистава «Едігна. Донька Анни Київської і Генріха Першого. Початок Славного Служіння». Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Федір Баландін. Українська правда. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Федір Баландін. ZN.ua. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Федір Баландін. Вечірній Київ. Процитовано 24 березня 2024.
Інтерв'ю
- Анна Балакир (1 жовтня 2019). Посвітив ліхтарем – повний підвал трупів і щури розбігаються в різні боки. Gazeta.ua. Процитовано 23 березня 2024.