Довбуш (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довбуш
Довбуш
Жанр Історичний фільм
Режисер Олесь Санін
У головних
ролях
Сергій Стрельников
Олексій Гнатковський
Дарія Плахтій
Агата Бузек
Матеуш Косьцюкевич
Ростислав Держипільський
Оператор Сергій Михальчук
Композитор Алла Загайкевич, Олександр Чорний
Кінокомпанія Pronto filmd
Дистриб'ютор Film.Ua Distribution Kinomania
Тривалість 120 хв.
Мова українська (гуцульський говір), польська, румунська, іврит
Країна Україна Україна
Рік 2023
Дата виходу 24.08.2023
Кошторис 120 млн. грн
Касові збори 68,27 млн. грн[1]
IMDb ID 21833376

«До́вбуш» — український історичний фільм режисера Олеся Саніна, в основі сюжету якого — життя найвідомішого з опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша. Стрічка є одним із найдорожчих українських фільмів — бюджет 120 млн грн (державна частка — 65 млн грн)[2][3][4].

Прем'єра відбулася 24 серпня 2023 (реліз травня 2022-го було скасовано через російське вторгнення в Україну)[5].

Події фільму відбуваються в Карпатах на початку XVIII століття. Жорстоке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші, опиняються поза законом і стають опришками. У пошуках помсти панам брати стають ворогами один одному. Один прагне грошей, другий — справедливості. Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. Шляхта робить усе можливе, аби знищити Довбуша.

Сюжет[ред. | ред. код]

На початку Олекса Довбуш обіцяє розповісти правдиву, а не легендарну історію про себе.

Олекса Довбуш служить у польському війську, куди його забрали просто з весілля. Під час битви проти росіян Олекса рятує військо гетьмана Потоцького, захопивши редут. Командир-поляк Пшелуський присвоює всю славу собі, а Олексу підставляє, що того кинули до в'язниці. Всі, хто знали Олексу, вважають, що він загинув. Його наречена Марічка та батьки в розпачі, брат Іван очолює ватагу опришків. Батько за порадою священника ставить на честь сина кам'яний хрест на горі.

Після декількох років у в'язниці, Олексі вдається втекти. Дорогою додому він пригадує, як бувши з братом Іваном дітьми, натрапив у горах на пораненого опришка Правицю, що ховався серед скель. Саме це надихнуло Івана бути таким самим. Олекса повертається в рідне село, зустрічає Івана, проте отримує сумні новини — Марічка вийшла заміж за старого сусіда Дзвінчука, а батька вбили, бо він напав на шляхтича, прагнучи помститися за сина. Землями володіє княгиня Теофілія Яблуновська, а допомагає їй Пшелуський, який став її коханцем і отримав вище звання. Яблуновська отримує від Пшелуського пропозицію: віддати росіянам свої землі в обмін на гроші, щоб підкупити військо та стати королевою. Іван пропонує Олексі стати опришком, але той не схвалює, що Іван грабує людей задля власної вигоди.

Під час одного пограбування Олекса замість узяти гроші спалює документи про борги. Селяни схвалюють це, та Іван лишається розчарований, що не отримав здобичі. Олекса зустрічає Марічку і вона каже, що є його законною дружиною, бо вони раніше встигли обвінчатися.

Жовніри безуспішно намагаються вбити опришків. Але під час відступу Олекса падає в гірську річку. Опришки думають, що він або загинув, або потрапив у полон Пшелуського. Насправді Олекса вцілів і це стає ґрунтом для чуток про його невразливість. Один з опришків розповідає як у дитинстві в Олексу влучила блискавка, але той вижив, бо йому дала силу рідна земля.

Опришки дізнаються про гроші, які везуть для Яблуновської. Вони влаштовують засідку на карету з грошима та викрадають їх, щоб найняти власне військо. Іван зневажливо ставиться до простих людей і відмовляється вибороти їхню свободу; він прагне сам панувати над ними. Олекса виганяє брата і очолює опришків. Пшелуський заявляє Яблуновській, що мусить звернутися за допомогою до гетьмана Потоцького. Тим часом граф Денгоф розчарований діями Яблуновської та позбавляє її права на землю. Пшелуський обіцяє розправитися з Олексою та призначає за нього велику винагороду.

Випадково Марічка розповідає як бачилася з Олексою і Дзвінчук готує на нього засідку. Прибувають жовніри та схоплюють Олексу. Вони ведуть його до замку Пшелуського, та Іван збирає загін для штурму замку. Він визволяє брата, який знаходить Пшелуського та в поєдинку вбиває його.

Наступної ночі Олекса приходить до Марічки. Дзвінчук готується застрелити його, але туди ж приходить Іван і звинувачує брата, що той відібрав у нього ватагу. Брати стріляють один в одного, Марічка просить Дзвінчука сказати, що це він убив Олексу. Дзвінчук отримує винагороду та славу. Насправді товариші забирають пораненого Олексу в гори, а лишають тіло Івана. Яблуновську за державну зраду відсилають у монастир.

Олекса закінчує свою розповідь тим, що обманув смерть. Польська влада вважає його мертвим, тоді як Олекса продовжує вільно жити в горах.

У ролях[ред. | ред. код]

Епізодичні ролі

Виробництво[ред. | ред. код]

Виставка костюмів, ескізів декорацій, реквізиту та начерків «Створити фільм ДОВБУШ». Вересень, 2023 рік

Знімальний період розпочався в серпні 2018 році[7]. Процес переривався з технічних причин, згодом — через карантинні обмеження. Фінальне дознімання відбулося на початку червня 2021-го[8].

Натурні зйомки проходили в Карпатах, Львові, Дрогобичі,Тернопільській області та Києві. Серед локацій — давні замки (зокрема, Свірзький) у Львівській області та інші історичні об'єкти, що дають змогу створити атмосферу епохи першої половини XVIII століття[3].

Бюджет фільму становив близько 120 млн грн (понад 3 млн доларів), 65 млн з яких було надано Державним агентством України з питань кіно. Для фільмування було зшито понад 1000 костюмів, над якими працювало понад 3000 костюмерів, а кількість людей, одночасно залучених у знімальному процесі, — близько 600 осіб.[9]

Команда[ред. | ред. код]

  • Режисер-постановник, співавтор сценарію, співпродюсер: Олесь Санін;
  • Оператор-постановник: Сергій Михальчук;
  • Режисер монтажу: Тетяна Ходаківська, за участі Олександр Чорний, Андрій Толошний, Андрій Запрягалов;
  • Художники-постановники: Олександра Дробот, Юрій Григорович;
  • Постановники трюків: Руслан Горілий, Петро та Павло Жируни, Петро Тріско;
  • Кастинг-директорка фільму: Алла Самойленко;
  • Художниці з костюмів: Гала Отенко та Марія Керо;
  • Художниця з гриму: Ірина Солодовська;
  • Композитори: Алла Загайкевич, Олександр Чорний;
  • Дизайн логотипа розробив шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль[10][11].

Реліз[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
1-й україномовний тизер-трейлер фільму «Довбуш» на YouTube
Фінальний трейлер фільму «Довбуш» на YouTube

Старт широкого прокату стрічки розпочався 24 серпня 2023 року, до Дня Незалежності України. За перший вікенд з 24 до 27 серпня фільм зібрав 8,7 млн грн у прокаті. Бокс-офіс включає результат показів у турі команди фільму Україною, які почалися 19 серпня.[12][13]

Вихід стрічки в українському кінопрокаті неодноразово переносився — із осені 2021 року до весни 2022-го[14][15]. Через російське вторгнення в Україну прем'єру скасували. 11 травня 2022 року автори стрічки заявили, що вона відбудеться після перемоги України в російсько-українській війні[16].

Відгуки критиків[ред. | ред. код]

Оцінка картини на IMDb складає 7,7 балів з 10[17].

За словами представниці пресслужби Kinomania Світлани Хомич, історичний екшн став найпопулярнішим фільмом тижня в каталозі дистриб'ютора. Після «Довбуша» наступним за інтересом і затребуваністю в каталозі став американський фільм про супергероїв «Синій Жук», який зібрав касу у 2,1 млн грн.[9]

Альона Шилова на сайті «Суспільне. Культура» зробила висновок: «безсумнівно тішить те, що в доробку українського кіно тепер є „Довбуш“». Фільм характеризувався як видовищний та епічний, при цьому з увагою до деталей. Місцями він вільно і навіть гумористично поводиться з образом Олекси, чим нагадує «Безславних кріпаків». Водночас більшість героїв «Довбуша» спрощені та при цьому осучаснені, що «викликає велику палітру емоцій в умовах сьогодення»[18].

Микита Казимиров на ITC.ua оцінив фільм як жвавий і «вкрай красивий», який містить «смисли, які ніяк не застаріли з часів самого Олекси Довбуша». При гарній операторській роботі, монтаж уривчастий: «Фільм жонглює ситуаціями, локаціями та обставинами практично без перерви. Щоправда, іноді він ніби забуває зв'язати сусідні сегменти історії якісним монтажем»[19].

Кирило Пищиков у своїй рецензії для «Вікна-новини» описав: «Довбуш — кіно унікальне щонайменше тому, що чогось настільки масштабного в Україні за часи незалежності ніколи не знімали». іншого боку, критик вважає героя Олекси Довбуша не цілісним і позбавленим передісторії, якщо не говорити про історичне підґрунтя персонажа, а зчитувати його характер, мотивацію і дії виключно зі сценарію фільму. Натомість брат Олекси — Іван, на думку Пищикова, представлений об'ємніше і глибше. Попри масштабність проєкту, кінокритик зазначає недоліки сценарію. «Але загалом Довбуш — це кіно, яке цікаво дивитися щонайменше через круті костюми, шикарні декорації та захопливі гірські пейзажі»[20].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dovbush Movie | Facebook (5 грудня 2023). Після П’ятнадцятого вікенду прокату касові збори фільму «Довбуш» сягнули 68 268 115 грн (допис) (укр.). Dovbush Movie. Процитовано 14 грудня 2023.
  2. Юлія Михайлова (6 травня 2020). Один із найдорожчих українських фільмів «Довбуш» вийде у прокат із запізненням (укр.). «lifestyle.24tv». Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  3. а б Олег Вергеліс (20 лютого 2021). «Довбуш» – повернення легендарного опришка. Головна кінопрем’єра року (укр.). «Главком». Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  4. Народний месник за 120 млн грн. Екшн «Довбуш» – один із найдорожчих українських фільмів. На що витратили бюджет і як його збираються відбити у прокаті.
  5. Фільм «Довбуш» Олеся Саніна вийде у широкий прокат до Дня Незалежності України. kultura.rayon.in.ua (укр.). 8 травня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
  6. Женя Ступ'як (7 листопада 2019). Як виглядають актори франківського драмтеатру у фільмі Саніна «Довбуш» (укр.). «Місто». Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  7. Яніна Соколова (18 серпня 2019). Фільм «Довбуш» Олеся Саніна. «Кіно з Яніною Соколовою» (укр.). «5 канал». Процитовано 12 червня 2021.
  8. Наталія Гулій (10 червня 2021). Останній етап зйомок «Довбуша»: що творча команда розповіла про фільм (укр.). «24 канал». Процитовано 12 червня 2021.
  9. а б Кримінальні розбірки гуцулів у краєвидах Карпат: як глядачі сприйняли український блокбастер "Довбуш". ФОКУС (укр.). 2 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  10. Закінчилися зйомки українського пригодницько-історичного екшну "Довбуш". PlayUA (укр.). 5 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2023.
  11. Логотипи для фільмів Довбуш, Гуцулка Ксеня та Сторонній. Богдан Гдаль. Процитовано 26 серпня 2023.
  12. Екшн «Довбуш» під час першого вікенду зібрав 8,7 млн грн — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
  13. Лобанок, Даша (25 серпня 2023). «Зараз у кожному з нас живе Довбуш». Прем'єра фільму Олеся Саніна в Харкові. Ґвара Медіа (uk-UA) . Процитовано 31 серпня 2023.
  14. Єлизавета Герасим'юк (9 червня 2021). Історична драма «Довбуш» Олеся Саніна вийде в прокат восени 2021 року (укр.). «Сьогодні. Новини» Телеканал «Україна». Процитовано 10 червня 2021.
  15. Старт прокату фільму «Довбуш» перенесено на 2022 рік. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  16. Автори фільму «Довбуш»: найочікуваніший історичний екшн вийде в український прокат після Перемоги. usfa.gov.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2022.
  17. Dovbush (2023) - Ratings - IMDb (амер.), процитовано 29 лютого 2024
  18. Шилова, Альона (4 вересня 2023). Найдорожчий український фільм та масштабний екшн — чи виправдав "Довбуш" очікування глядачів?. Суспільне. Культура. Процитовано 29 лютого 2024.
  19. Рецензія на фільм «Довбуш» / Dovbush. ITC.ua. 27 серпня 2023. Процитовано 29 лютого 2024.
  20. Пищиков, Кирило (28 Серпня 2023). Шикарні декорації, місцева Гра престолів та хиби сценарію — щира рецензія на фільм Довбуш. Вікна. Процитовано 29 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]