Очікує на перевірку

Благовісний Вадим Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Благовісний.
Вадим Благовісний
Вадим Андрійович Благовісний
 Підполковник ( посмертно)
Загальна інформація
Народження14 вересня 1995(1995-09-14)
Синдаревське, Ніжинський район, Чернігівська область, Україна
Смерть7 вересня 2022(2022-09-07) (26 років)
Національністьукраїнець
Alma MaterХарківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Формування
 299 БрТА
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Вадим Андрійович Благовісний (14 вересня 1995, с. Синдаревське, Чернігівська область, Україна — 7 вересня 2022) — український військовослужбовець, підполковник (посмертно)[джерело?] Повітряних сил Збройних сил України. Нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів (2022). Герой України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. З 2018 року служив у Миколаєві в складі 299-ї бригади тактичної авіації.

З початком російського вторгнення в Україну 2022 року здійснив 95 бойових вильотів, знищив 100 одиниць броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів. Загинув 7 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання.[1]

Похований в родинному селі Синдаревському, що на Чернігівщині.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2].
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (17 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (22 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Військові звання

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • Одна з вулиць Миколаєва названа на честь Вадима Благовісного.[5]
  • Центральна вулиця с.Безуглівки, Ніжинського р-ну, де Вадим Благовісний здобував середню освіту - названа на його честь.
  • Меморіальна дошка на честь Героя України Вадима Благовісного встановлена на фасаді Безуглівського ліцею в Ніжинському районі, Чернігівської обл.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Крижева, Тетяна (8 липня 2023). Звання Герой України присвоїли загиблому льотчику з Чернігівщини Вадиму Благовісному. Суспільне Чернігів.
  2. ↑ Указ Президента України від 8 липня 2023 року року № 412/2023 «Про присвоєння В.Благовісному звання Герой України»
  3. ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2022 року № 585/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Указ Президента України від 22 березня 2022 року № 157/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ Кім, Віталій (26 липня 2024). Розпорядження вiд 26 липня 2024 № 273-р «Про перейменування об’єктів топонімії». Миколаївська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 26 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  6. ↑ Вшанування пам'яті Героїв у Талалаївській громаді. ТАЛАЛАЇВСЬКА ГРОМАДА Чернігівська область, Ніжинський район. 23 травня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Благовісний_Вадим_Андрійович&oldid=43803113