Бланка Валуа
| Бланка Валуа | |
|---|---|
| фр. Blanche de Valois | |
 | |
| Народилася | 1317 |
| Померла |
1 вересня 1348 Прага, Богемське королівство[1] |
| Поховання | Собор святого Віта |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | королева |
| Знання мов | французька, чеська і німецька |
| Суспільний стан | аристократія[2] |
| Титул | королева-консорт |
| Рід | Валуа |
| Батько | Карл Валуа[3] |
| Мати | Матильда де Шатільйон[3] |
| Родичі | Оттон V і Жан II Добрий |
| Брати, сестри | Marie of Valois, Duchess of Calabriad, Isabelle of Valois, Duchess of Brittanyd, Катерина II, Жанна Валуа (графиня Ено), Joan of Valois, Countess of Beaumontd, Маргарита Валуа, Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона), Charles II, Count of Alençond, Філіп VI і Людовик II (граф Шартру) |
| У шлюбі з | Карл IV |
| Діти | Катерина Богемська і Маргарита Богемська |
Бланка Валуа (1317—1348) — королева-консорт Німеччини та Богемії після її одруження з королем та майбутнім імператором Священної Римської імперії Карлом Люксембургом. Була меншою дочкою Карла де Валуа та сестрою першого короля Франції з династії Валуа — Філіпа VI.
Біографія[ред. | ред. код]
Дитинство[ред. | ред. код]
Народилася у шлюбі графа Валуа Карла І та його третьої дружини Матильди де Шатільйон. Бланка росла при дворі французького короля Карла IV, її двоюрідного брата. Вона багато часу проводила з його дружиною — Марією, що була тіткою її майбутнього чоловіка.
Заручини між Бланкою та Карлом Люксембургом, старшим сином Іоанна Богемського, відбулися 1323 року[4].
Шлюб[ред. | ред. код]
В травні 1329 року в Празі Бланка та Карл одружилися. Перші кілька років після цього вони жили окремо, оскільки тоді їм було по 13 років. Подружжя почало жити разом в 1334 році, коли їм було по 17-18 років. 12 червня Бланка в'їхала до Праги. Вона швидко вивчила німецьку та чеську мови. Першою дитиною подружжя був син, що невдовзі після народження помер.
Бланка була близькою подругою з мачухою Карла Беатріче. Вони легко спілкувалися, оскільки для обох була рідною мовою французька.
Бланка зазнавала тиску з боку свого тестя, Іоанна, оскільки не народила сина — тільки того, що помер, — а лише дочку Маргариту. Через це вона переїхала до Брно. У 1342 році в подружжя Бланки та Карла народилася дочка Катерина.
Іоанн загинув у битві при Кресі 1346 р., тому Карла обрали королем Богемії, а Бланка стала королевою-консортом. Наступного 1347 року Карл та Бланка стали ще королем та королевою Німеччини.
Смерть[ред. | ред. код]
Бланка померла 1 серпня 1348 року в Празі після короткої хвороби у віці 32 років. Для Карла Люксембурзького як політика це була важка втрата: розірвані стосунки з Францією, а дружина не народила йому сина. Поховали Бланку у замку св. Віта в Празі.
Діти[ред. | ред. код]
- Маргарита Богемська (1335—1349), перша дружина Людовика Угорського[5].
- Катерина Богемська (1342—1395), дружина Рудольфа IV Австрійського[6], пізніше — Оттона V Баварського.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136817475 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ Onderco, Michal (19 липня 2018). Czech Republic, Hungary, and Slovakia. Oxford Scholarship Online. doi:10.1093/oso/9780198790501.003.0016. Процитовано 25 червня 2020.
- ↑ Boba, Imre (1963-09). Francis Dvornik, The Slavs in European History and Civilization. New Brunswick, N.J.: Rutgers University Press, 1962. xxviii + 688 pp. + 6 maps. $15.00. Slavic Review. Т. 22, № 3. с. 547—548. doi:10.2307/2492499. ISSN 0037-6779. Процитовано 25 червня 2020.
- ↑ Green, JA (1999-02). Shorter notice. Queens and Queenship in Medieval Europe. Duggan (ed.). The English Historical Review. Т. 114, № 455. с. 156—157. doi:10.1093/enghis/114.455.156. ISSN 1477-4534. Процитовано 25 червня 2020.