Боян Пенев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боян Пенев
Народився 27 квітня 1882(1882-04-27)[2][1]
Шумен, Болгарія
Помер 25 червня 1927(1927-06-25)[1] (45 років)
Софія, Болгарія[1]
Країна  Болгарія
Діяльність літературний критик, історик літератури, перекладач
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов болгарська[2]
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Брати, сестри Nikola Penevd
У шлюбі з Дора Габе

Боян Пенев (болг. Боян Николов Пенев; *27 квітня 1882(18820427), Шумен — †25 червня 1927, Софія) — болгарський письменник, літературознавець, історик літератури, критик, карикатурист. Перебував у творчому колі Йордана Йовкова та поетеси Єлизавети Багряної. Полонофіл. Дослідник творчості Гете.

Автор фундаментальної чотиритомної праці «Історія нової болгарської літератури».

Чоловік болгарської поетеси Дори Габе.

Біографія[ред. | ред. код]

1901 закінчив Гімназію Разграда, продовжив навчання в Русе. 1907 закінчив Софійський університет, де згодом викладав болгарську літературу. Під час Першої світової війни працював цензором та редактором військових видань. 1917 йому вдалося здійснити літературну подорож по країнах Автро-Угорщини та Російської імперії (зокрема, він був у Варшаві).

Раптово помер від апендициту.

Інститут літератури БАН носить ім'я Бояна Пенева.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Боян Пенев, Дневник. Спомени, София, 1973

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.