Боян Пенев
Боян Пенев | |
---|---|
Народився |
27 квітня 1882[2][1] Шумен, Болгарія |
Помер |
25 червня 1927[1] (45 років) Софія, Болгарія[1] |
Країна | Болгарія |
Діяльність | літературний критик, історик літератури, перекладач |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Знання мов | болгарська[2] |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Брати, сестри | Nikola Penevd |
У шлюбі з | Дора Габе |
Боян Пенев (болг. Боян Николов Пенев; *27 квітня 1882, Шумен — †25 червня 1927, Софія) — болгарський письменник, літературознавець, історик літератури, критик, карикатурист. Перебував у творчому колі Йордана Йовкова та поетеси Єлизавети Багряної. Полонофіл. Дослідник творчості Гете.
Автор фундаментальної чотиритомної праці «Історія нової болгарської літератури».
Чоловік болгарської поетеси Дори Габе.
Біографія[ред. | ред. код]
1901 закінчив Гімназію Разграда, продовжив навчання в Русе. 1907 закінчив Софійський університет, де згодом викладав болгарську літературу. Під час Першої світової війни працював цензором та редактором військових видань. 1917 йому вдалося здійснити літературну подорож по країнах Автро-Угорщини та Російської імперії (зокрема, він був у Варшаві).
Раптово помер від апендициту.
Інститут літератури БАН носить ім'я Бояна Пенева.
Джерела[ред. | ред. код]
- Боян Пенев, Дневник. Спомени, София, 1973
Примітки[ред. | ред. код]
|