Брюс Мюррей (футболіст)
 | |||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Брюс Едвард Мюррей | ||||||||||||||||||||||
| Народження | 25 січня 1966 (58 років) | ||||||||||||||||||||||
| Джермантаун, США | |||||||||||||||||||||||
| Зріст | 185 см | ||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  США
| ||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||
| 1984—1987 | «Клемсон Тайгерз»
| ||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| Кубок Короля Фахда | |||||||||||||||||||||||
| Бронза | Саудівська Аравія 1992 | ||||||||||||||||||||||
| Золотий кубок КОНКАКАФ | |||||||||||||||||||||||
| Золото | США 1991 | ||||||||||||||||||||||
| Чемпіонат світу з футзалу | |||||||||||||||||||||||
| Бронза | Нідерланди 1989 | ||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Брюс Едвард Мюррей (англ. Bruce Edward Murray; 25 січня 1966; Джермантаун, Меріленд) — американський футболіст, нападник, який на момент свого відходу з футболу був найкращим бомбардиром збірної США за всю історію. За це досягнення, журнал «Футбол Америки» включив його в символічну коледжну збірну століття. Він встиг професійно пограти в Європі і США. До відходу зі спорту Мюррей зіграв 86 матчів за національну збірну, відзначившись 21 раз, у тому числі і на чемпіонаті світу 1990 року. В 1989 році був у складі збірної США на чемпіонаті світу з футзалу, яка посіла третє місце. Брюс Мюррей включений в Національний футбольний зал слави США.
Мюррей виріс і навчався в місцевій школі в Меріленді. Граючи за збірну школи, вигравав національні чемпіонати у віковій групі до 16 років і в 1983 році до 19 років.
Після закінчення школи вступив у Клемсонський університет, де в період 1984—1987 років грав за чоловічу команду університету «Клемсон Тайгерз» на позиції нападника. У 1984 році університет зайняв перше місце в Першому дивізіоні футбольного чемпіонату NCAA, обігравши Індіану з рахунком 2:1. У 1987 році він знову виграв трофей у фінальному матчі здолавши Сан-Дієго. За сезон він забив 40 м'ячів і віддав 40 результативних передач. За ці досягнення він був названий найкращим гравцем сезону в NCAA. У 1993 році, Мюррей був включений в Клемсонську залу слави.
У 1988 році Мюррей підписав контракт з «Вашингтон Старз», який виступав в Американській футбольній лізі. У цьому сезоні клуб посів третє місце. Хоча права на гравця належали «Вашингтону», наступні два сезони він провів у Швейцарії, граючи за «Люцерн». У 1990 році АФЛ об'єдналася з Західною Футбольною Лігою і стала називатися Американською Професійною Футбольною Лігою. Команда виступала невдало і Мюррей перейшов в «Меріленд Бейз», де зіграв 9 матчів, забивши 2 м'ячі[1].
Підписавши домовленість з Федерацією футболу США, яка передбачала його постійне перебування в команді, Мюррей деякий час не грав ні за які клуби. 30 липня 1993 року Федерація футболу США звільнила його від своїх обов'язків і дозволила йому продовжити кар'єру в Європі[2]. Мюррей переїхав в Англію, щоб грати за «Міллволл».
9 серпня 1993 року підписав контракт з клубом і зумів забити у своєму першому ж матчі, який закінчився перемогою над «Сток Сіті» з рахунком 2:1[1]. Але заграти в «Міллволлі» у нього не вийшло. Він був відправлений в оренду в «Стокпорт Каунті». 12 жовтня 1994 року клуб звільнив Мюррея від обов'язків[2] [Архівовано 23 березня 2010 у Wayback Machine.].
Повернувшись в США, Мюррей підписав контракт з «Атлантою Ракес».
Наприкінці 1995 року через травму коліна оголосив про завершення кар'єри гравця.
Свій перший матч за збірну Мюррей зіграв 16 червня 1985 року в Лос-Анджелесі, США програла Англії з рахунком 5:0.Перший м'яч забив 7 лютого 1986 року в матчі з Уругваєм. Мюррей перебував у складі команди і на ОІ 1988 року, і на ЧС 1990 року, на який американці пробилися вперше з 1950 року.
Всього Мюррей зіграв за збірну США 86 матчів, в яких зумів відзначитися 21 раз[3].
Також Мюррей грав за збірну США з футзалу, за яку зіграв 6 матчів, забив 1 м'яч[3].
17 вересня 2004 року Гарвардський університет оголосив, що Мюррей був найнятий як помічник головного тренера чоловічої футбольної команди[4] [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.], де пропрацював два роки.
20 березня 2011 року Мюррей був включений в Національну футбольну залу слави[4].
- Срібний призер Чемпіонату націй КОНКАКАФ: 1989
- Переможець Золотого кубка КОНКАКАФ: 1991
- ↑ 1991 Maryland Bays. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ SPORTS PEOPLE: SOCCER; Murray Is Released
- ↑ Bruce Media – U.S. Soccer Media Guide. 2013 USMNT Media Guide. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2013.
- ↑ Cobi Jones, Eddie Pope, and Earnie Stewart Elected to National Soccer Hall of Fame Class of 2011. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2017.
- Брюс Мюррей (футболіст) на сайті ФІФА (англ.)
- Брюс Мюррей на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
- Народились 25 січня
- Народились 1966
- Футболісти на літніх Олімпійських іграх 1988
- Гравці розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 1991
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 1992
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 1993
- Футболісти США
- Футзалісти США
- Футболісти «Вашингтон Старз»
- Футболісти «Люцерна»
- Футболісти «Меріленд Бейз»
- Футболісти «Міллволла»
- Футболісти «Стокпорт Каунті»
- Футболісти «Ейр Юнайтед»
- Футболісти «Атланти Сілвербекс»
- Футбольні легіонери США
- Футбольні легіонери у Швейцарії
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Шотландії
- Гравці збірної США з футболу
- Гравці збірної США з футзалу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1990
- Спортсмени з Меріленду
- Гравці олімпійської збірної США з футболу