Кобі Джонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кобі Джонс
Кобі Джонс
Кобі Джонс
Особисті дані
Повне ім'я Кобі Н'Гаї Йонес
Народження 16 червня 1970(1970-06-16) (53 роки)
  Детройт, США
Зріст 170 см
Вага 66 кг[1]
Громадянство  США
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1995 Англія «Ковентрі Сіті» 24 (2)
1996 Бразилія «Васко да Гама» 4 (1)
1996–2007 США «Лос-Анджелес Гелаксі» 306 (70)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
?–1992 США США U-23 17 (?)
1992–2004 США США 164 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2008 США «Лос-Анджелес Гелаксі» (помічник)
2008 США «Лос-Анджелес Гелаксі»
2008–2011 США «Лос-Анджелес Гелаксі» (помічник)
2011–2012 США «Нью-Йорк Космос» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонс.

Кобі Джонс (англ. Cobi Jones; нар. 16 червня 1970, Детройт) — американський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Більшу частину кар'єри грав, а пізніше і був тренером, у клубі «Лос-Анджелес Гелаксі», починаючи з прем'єрного сезону команди у 1996 році. Розпочав свою професійну кар'єру в Англії з Прем'єр-ліги в клубі «Ковентрі Сіті», але повернулися з-за кордону, щоб допомогти новій американській футбольній лізі і став одним з ключових гравців американської національної збірної зірок. Є лідером за кількістю матчів у складі національної збірної США з футболу і членом Національного футбольного Залу слави[en].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Джонс виріс у Південній Каліфорнії. Почав грати у футбол у віці 5 років у AYSO[en] в Вестлейк-Вілледж[2]. Після закінчення школи Вестлэйк Джонс став гравцем коледжу та Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, і згодом став одним з найуспішніших футболістів-випускників. Під час навчання був членом міжнародного братства Лямбда Хі Альфа[en][3].

«Ковентрі Сіті» та «Васко да Гама»[ред. | ред. код]

Кобі Джонс під час виступів за «Лос-Анджелес Гелаксі». Червень 2003 року.

Після чемпіонату світу з футболу 1994 року, який проводився у США, Джонс підписав контракт з «Ковентрі Сіті», де він провів один сезон. Джонс був запасним гравцем протягом того сезону і забив лише 2 голи. Протягом цього сезону в англійській Прем'єр-Лізі стало ясно, що Джонсу не вистачає техніки, щоб конкурувати на належному рівні. Головне достоїнство Джонса — швидкий біг, на жаль, не був відзначений керівництвом «Ковентрі» через брак ігрової практики в клубі.

Влітку 1996 року Джонс тренувався з німецьким «Кельном» з Бундесліги, а після успішного виступу у складі національної збірної на Кубку Америки 1995 року перейшов у бразильський клуб «Васко да Гама». Після всього кількох місяців у Бразилії Джонс підписав контракт з новоствореним клубом «Лос-Анджелес Гелаксі».

«Лос-Анджелес Гелаксі»[ред. | ред. код]

Кобі Джонс роздає автографи під час Матчу всіх зірок МЛС 2004. 31 липня 2004 року.

Найкращим роком Джонса в «Лос-Анджелес Гелаксі» став 1998 рік, коли він став другим в МЛС з 32 очками (19 голів і 13 результативних пасів). Він увійшов до символічної десятки найкращих МЛС[en], і його також визнали найкращим американським футболістом року. У 2005 він став останнім гравцем в МЛС, залишаючись в первісному складі своєї команди з 1996 року.

Джонс оголосив 19 березня 2007 року, що він завершить кар'єру футболіста після закінчення сезону. Він зіграв свою останню гру за «Лос-Анджелес Гелаксі» 21 жовтня 2007 року. Клуб залишив номер 13 за ним, зробивши цей номер першим закріпленим в історії МЛС. Джонс закінчив кар'єру в «Лос-Анджелес Гелаксі» з 306 матчами і 70 голами (клубний рекорд).

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Залучався до складу молодіжної збірної США. На молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах.

1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США. Того ж року представляв свою країну на Літніх Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні, але команда не змогли вийти з групи. Також брав участь у першому розіграші Кубка Короля Фахда 1992 року у Саудівській Аравії, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Джонс забив один з голів у матчі за 3 місце.

У складі збірної був учасником домашнього чемпіонату світу 1994 року, на якому збірна дійшла до 1/8 фіналу, а також «мундліалів» 1998 року у Франції та 2002 року в Японії і Південній Кореї.

Також п'ять разів брав участь у Золотому кубку КОНКАКАФ, що постійно проходили в США — 1993 року, де разом з командою здобув «срібло», 1996 року, на якому команда здобула бронзові нагороди, 1998 року, де разом з командою здобув «срібло», 2000 року, на якому Джонс увійшов у символічну збірну, та 2002 року у США, здобувши того року титул континентального чемпіона. Крім того за успіх на турнірі 1998 року разом з командою був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 1999 року у Мексиці, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Ще двічі разом зі збірною США брав участь як запрошена збірна на Кубках Південної Америки — 1993 року в Еквадорі, та 1995 року в Уругваї, де зайняв з командою четверте місце. Після цього він став популярним гравцем в Латинській Америці, де він відомий під прізвиськом «Ескобілон» («Тупфер») через знебарвлене волосся і схожу вимови його імені — Кобі Джонс і «ескобілон»[4].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 164 матчі, забивши 15 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

9 листопада 2007 Джонса призначили помічником тренера «Лос-Анджелес Гелаксі». Після відставки Рууда Гулліта, 11 серпня 2008 року Джонс тимчасово виконував обов'язки головного тренера, поки «Лос-Анджелес Гелаксі» не найняла Брюса Арену, який очолював національну збірну США.

У січні 2011а Джонс покинув «Лос-Анджелес Гелаксі» щоб зайняти місце заступника директора з футболу клубу «Нью-Йорк Космос», де працював до 2012 року.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Кобі Джонс (крайній праворуч) у складі делегації на фіналі жіночого чемпіонату світу 2015 року у Канаді. 5 липня 2015 року.

12 вересня 2009 року в Каліфорнії Джонс одружився з давньою подругою Кім Різ, у них народилися двоє синів — Кайден і Кай.

Досягнення[ред. | ред. код]

Збірна[ред. | ред. код]

«Лос-Анджелес Гелаксі»[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Olympedia — 2006.
  2. ↑ AYSO Alum Cobi Jones Elected to National Soccer Hall of Fame. American Youth Soccer Organization. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 17 вересня 2013.
  3. ↑ Re-colonization at UCLA. Lambda Chi Alpha. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 3 вересня 2009.
  4. ↑ Кобі Джонс[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кобі Джонс

Озіандер (1996–1997) · Самбрано (1997–1999) · Шмід (1999–2004) · Семпсон (2004–2006) · Єллоп (2006–2007) · Гулліт (2007–2008) · Джонс (2008) · Арена (2008–2016) · Оналфо (2017) · Шмід (2017–2018) · Кіннір (2018) · Баррос Скелотто (2019–2020) · Кіннір (2020) · Венні (2021–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кобі_Джонс&oldid=41109230