Фернандо Клавіхо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фернандо Клавіхо
Особисті дані
Повне ім'я Фернандо Каетано Клавіхо
Седрес
Народження 12 січня 1956(1956-01-12)
  Мальдонадо
Смерть 8 лютого 2019(2019-02-08)
  Форт-Лодердейл, Флорида, США
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство  США
Позиція захисник
Професіональні клуби*
1972—1979 Уругвай «Атенас»
1979—1981 США «Нью-Йорк Аполло» 66 (5)
1981—1983 США «Нью-Йорк Ерроуз» 65 (11)
1983—1984 США «Голден Бей Ерсквейкс» 40 (1)
1984—1988 США «Сан-Дієго Соккерс» 187 (49)
1988—1989 США «Лос-Анджелес Лейзерс» 46 (10)
1989—1992 США «Сент-Луїс Сторм» 136 (41)
Національна збірна
1990—1994 США США 61 (0)
1992 США США (футзал) 8 (2)
Тренерська діяльність**
1991 США «Сент-Луїс Сторм»
1995—1997 США «Сіетл Сідогс»
1998—1999 США «Флорида ТандерКетс»
1998 Нігерія Нігерія (асист.)
1998 США Проект 40 (асист.)
1998 США США (футзал)
1998 США МетроСтарз (асист.)
2000—2002 США «Нью-Інгленд Революшн»
2003—2005 Гаїті Гаїті
2005—2008 США «Колорадо Рапідз»
2009 США «Маямі»
2012— США «Даллас» (техдир.)
Кубок Короля Фахда
Бронза Саудівська Аравія 1992
Золотий кубок КОНКАКАФ
Золото США 1991
Срібро США/Мексика 1993

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Фернандо Каетано Клавіхо Седрес (ісп. Fernando Caetano Clavijo Cedrés; нар. 12 січня 1956, Мальдонадо, Уругвай) — уругвайсько-американський футболіст і тренер, а також гравець в шоубол і міні-футбол. Нині працює технічним директором у футбольному клубі «Даллас».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбол[ред. | ред. код]

Клавіхо розпочав свою професійну кар'єру у віці 16 років в уругвайському клубі «Атенас». Він провів шість сезонів з «Атенасом» на позиції форварда.

У 1979 році Клавіхо і його дружина переїхали в Сполучені Штати для того, щоб він став грати за «Нью-Йорк Аполло» в американській футбольній лізі. «Нью-Йорк Аполло» змінив свою назву на «Нью-Йорк Юнайтед» у період між 1979 і 1980 роком. Клавіхо потім провів два сезони з Юнайтед.

У 1983 році він переїхав у «Голден Бей Ерсквейкс» з Північноамериканської футбольної ліги. У 1984 році він був включений у команду всіх зірок ліги.

Шоубол[ред. | ред. код]

Клавіхо почав грати в шоубол, кар'єра в якому швидко затьмарила його футбольну кар'єру в 1981 році з «Нью-Йорк Ерроуз» в Major Indoor Soccer League. Цей крок також змінив позицію гравця з нападника на захисника.

У 1984 році він переїхав у «Сан-Дієго Соккерз», де зробив внесок у виграші трьох чемпіонатів за чотири роки зі своєю командою. У 1988 році він покинув Соккерз і перейшов до «Лос-Анджелес Лейзерс».

Останнім клубом Клавіхо став «Сент-Луїс Сторм», в який він перейшов у 1989 році. У 1992 році він завершив свою кар'єру в шоуболі і вирішив зосередитися виключно на матчах за збірну США. У 2014 році він був введений в Залу слави шоуболу.[1]

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Футбол[ред. | ред. код]

Його кар'єра в шоуболі не завадила йому бути викликаним до збірної США, вперше він був викликаний 21 листопада 1990 року на товариський матч проти збірної СРСР у Порт-оф-Спейн.

Він зіграв у декількох турнірах за команду зі зірково-смугастим прапором, таких як Золотий кубок КОНКАКАФ, що команда виграла в 1991 році, Кубок короля Фахда 1992 (третє місце), Кубок Америки 1993 і Золотий кубок КОНКАКАФ 1993 (друге місце).

Але його найбільшим змаганням стало включення у заявку на домашній чемпіонат світу 1994 року, на який Клавіхо був викликаний сербським тренером Борою Милутиновичем. Він зіграв три матчі з чотирьох: в груповому етапі 22 червня 1994 проти Колумбії (перемога 2:1) і 26 червня проти Румунії (поразка 0:1), в 1/8 фіналу 4 липня проти Бразилії (поразка 0:1).[2] Це був його останній матч у кар'єрі. На самому чемпіонаті він був найстаршим гравцем в команді, і третім на турнірі після камерунців Роже Мілла і Жозефа-Антуана Белла.

Футзал[ред. | ред. код]

У складі збірної США з футзалу виграв срібні медалі чемпіонату світу з футзалу 1992 року. Зіграв на турнірі 7 матчів і забив 1 м'ячі[3]. Загалом же провів за футзальну збірну 8 матчів, забив 2 м'ячі[4].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Тренерська кар'єра Клавіхо почалася 1991 року з «Сент-Луїс Сторм», де він був граючим тренером.

1994 року він став головним тренером команди «Сієтл Сідогс» з Континентальної Ліги Шоуболу (CISL). 1997 року він був визнаний тренером року CISL, вигравши лігу.

1998 року Фернандо переїхав у клуб «Флорида ТандерКетс» з Національної професійної футбольної ліги, і паралельно допомагав екс-тренеру збірної США Борі Милутиновичу зі збірною Нігерії на чемпіонаті світу 1998 року.

Після турніру Клавіхо пішов за Борою в MLS, допомагаючи йому з «МетроСтарз» в 1999 році, який досяг найгіршого сезону серед всіх команд в історії ліги. Він покинув клуб наступного року, після чого приєднався до «Нью-Інгленд Революшн», але був звільнений у середині сезону 2002 року після поганих результатів.

1998 року він також працював головним тренером збірної США з футзалу.

16 жовтня 2003-го Клавіхо був призначений Федерацією футболу Гаїті новим тренером національної збірної Гаїті з місією вивести її на чемпіонат світу 2006 року. У кваліфікації на «мундіаль», Гаїті подолав Теркс і Кайкос (5-0, 2-0), а потім поступився збірній Ямайки (1-1, 0-3),[5] хоча слід зазначити, що Гаїті грав свої домашні матчі в місті Маямі (США). Після вильоту Гаїті, 6 жовтня 2004 року Федерація звільнила його.

22 грудня 2004 року, «Колорадо Рапідз» найняв Клавіхо головним тренером команди. Тренер Клавіхо пішов з «Колорадо» 20 серпня 2008 року.

У 2009 році очолював футбольний клуб «Маямі». З 2012 року, Клавіхо служить технічним директором у клубі MLS «Даллас».

Клавіхо був введений до Залу слави США з футболу у 2005 році.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]