Координати: 55°45′40″ пн. ш. 37°36′08″ сх. д. / 55.761056° пн. ш. 37.602111° сх. д. / 55.761056; 37.602111
Очікує на перевірку

Бульварне кільце (Москва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бульварне кільце
Загальна інформація
55°45′40″ пн. ш. 37°36′08″ сх. д. / 55.761056° пн. ш. 37.602111° сх. д. / 55.761056; 37.602111
Країна  Росія
Адмінодиниця Центральний адміністративний округ Москви
Карта
Мапа
CMNS: Бульварне кільце у Вікісховищі

Бульварне кільце, також кільце А (рос. Бульва́рное кольцо́), — безперервна послідовність бульварів і площ у Центральному адміністративному окрузі Москви, завдовжки 9 км[1]. Включає 10 бульварів.

Всупереч назві, кільце не утворює замкнуте коло, на заході воно закінчується у площі Пречистенська Брама, а на сході — у Великого Устьїнського мосту[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Бульварне кільце виникло на місці розібраних мурів та веж Білого Города. Наприкінці XVIII століття місто виросло, Білгородська стіна втратила своє оборонне значення і в 1770-ті — 1780-ті роки була розібрана, а на її місці заклали бульвари. Про проїзні фортечні вежі у колишньому міському мурі нагадують назви багатьох площ між бульварами, які назвалися «Брамами».

В 1887 році на Бульварному кільці проклали лінії конки, які в 1911 році були замінені на електричний трамвай. Кільцевий маршрут замикався по Кремлівській набережній.

Містобудівні плани «Нова Москва» (1920-ті), «Велика Москва» (1925) і Генеральний план реконструкції Москви (1935) передбачали замикання Бульварного кільця у Замоскворіччі. У рамках реалізації цієї ідеї наприкінці 1930-х років у Замоскворіччі знесли частину історичної забудови, спорудили Великий Устьїнський міст та Малий Устьїнський міст, фрагментарно спорудили по лінії майбутньої траси кільця нові будівлі. Від Малого Устьїнського мосту Бульварне кільце мало б прямувати до перетину з Новокузнецькою вулицею, далі по скверу — колишньому цвинтарю церкви Параскеви П'ятниці до розв'язки з П'ятницькою вулицею. Звідти проектоване продовження вулиці прямувало через Ординський тупик, Великим Толмачевським провулком на сквер у з'єднання Великої Полянки з Великою Якиманкою. Далі трасу вулиці планували прокласти по новому мосту через Водовідвідний канал, через край Болотного острова та прямувати на Соймоновський міст, який мав сполучити Острів і Соймоновський проїзд і таким чином замкнути Бульварне кільце[2].

Складові

[ред. | ред. код]

За годинниковою стрілкою:

Назва Довжина Ширина
Соймоновський проїзд 340 м
Площа Пречистенська Брама
Гоголівський бульвар 750 м
Арбатська площа
Площа Арбатська Брама з Арбатським тунелем під нею
Никитський бульвар 530 м
Площа Никитська Брама
Тверський бульвар 875 м
Пушкінська площа
Страстной бульвар 550 м 123 м
Площа Петровська Брама
Петровський бульвар 449 м
Трубна площа
Різдвяний бульвар
Площа Сретенська Брама
Сретенський бульвар 214 м
Тургеневська площа
Площа М'ясницька Брама
Чистопрудний бульвар 822 м
Площа Покровська Брама
Хохловська площа
Покровський бульвар 590 м
Яузький бульвар 400 м
Площа Яузька Брама
Устьїнський проїзд 200 м

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Белов Д. А., Белова Н. К. Стан насаджень на Бульварному кільці р Москви [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]. // Вестник Московского государственного университета леса–Лесной вестник 19.1 (2015)
  2. ↑ а б Архитектура Москвы 1933—1941 гг. / Автор-сост. Н. Н. Броновицкая. — М.: Искусство—XXI век, 2015. — С. 205. — 320 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 2500 экз. — ISBN 978-5-98051-121-0.

Література

[ред. | ред. код]
  • Федосюк Ю. А. Бульварное кольцо: Путеводитель / Художник А. Плаксин. — М.: Московский рабочий, 1972. — 168 с. — 35 000 экз. (обл.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бульварне_кільце_(Москва)&oldid=35993170