Білоконь Максим Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Білоконь
Максим Віталійович Білоконь
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження1 квітня 1997(1997-04-01)
Ромни, Сумська область, Україна
Смерть27 лютого 2022(2022-02-27) (24 роки)
Чернігів
Національністьукраїнець
Alma MaterДержавний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.І. Харитоненка і Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Максим Віталійович Білоконь (1 квітня 1997, м. Ромни, Сумська область — 27 лютого 2022, біля м. Чернігів) — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Максим Білоконь народився 1 квітня 1997 року в місті Ромнах на Сумщині[1].

Закінчив Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України (2015), Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, що базується у селищі Гончарівське Чернігівського р-ну Чернігівської обл. Брав участь в операції Об'єднаних сил на Сході України.

Під час нападу російських військ брав участь в обороні Чернігова, знищив диверсійно-розвідувальну групу та 2 танки противника. Загинув 27 лютого 2022 року при обороні міста Чернігів від російських окупантів разом зі своїм танковим екіпажем[2].

Похований 25 березня 2022 року в родинному місті[3].

У Максима залишилася мати, сестра, дві доньки, та дружина, яка також військова.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
  • вулиця Максима Білоконя в м. Чернігів. Перейменовано вул. Брестську. за рішенням міської ради від. 21 лютого 2023 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Максим Білоконь зупинив атаку на Чернігів, підбивши ворожі танки. ГЛАВКОМ (укр.). 10 серпня 2022. Процитовано 19 липня 2024.
  2. Президент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня.
  3. На Сумщині попрощалися з Героєм України Максимом Білоконем. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  4. Указ Президента України від 2 березня 2022 року № 94/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

Джерела

[ред. | ред. код]